Колись цукрова промисловість посідала чільне місце в українській економіці, а ще – вона є однією з найдавніших на території нашої держави. Однак після розпаду Радянського Союзу ця галузь відійшла дещо на інший план. Цукроваріння почало помітно занепадати, коефіцієнт видобутку продукції впав, а заводи стали непридатними для повного робочого процесу. Лише останні декілька років спостерігається підвищення інтереси до цукрової промисловості у нашій державі. Далі на ternopil.name.
Розвивається цукрова промисловість і на території Тернопільської області. Однак, як показали дослідження, ця галузь є дещо не екологічною й потребує певних дій задля зменшення викиду небезпечних речовин у середовище. Тож давайте дізнаємося більш детальніше про Збаразький цукровий завод, особливість цієї промисловості та те, які небезпечні викиди утворюються при діяльності схожих підприємств.
Коли розпочалося будівництво Збаразького цукрового заводу?
З середини 1930-х років на території України цукрова промисловість почала набирати обертів. У той час радянська влада займається активним спорудженням нових і відновленням старих заводів. Швидких темпів ця промисловість набула у 50-70-х роках минулого століття. Тоді ж було збудовано близько 38 високомеханізованих підприємств. Чисельність цукрових заводів зросла. Найбільше їх було споруджено у Західній Україні на території Галичини. У 1970 році там нараховувалося вже 10 заводів і дуже скоро виробництво цукру вражало усіх своїм показником.
Щодо сучасного стану цієї промисловості, то на жаль, в експорті вона займає не найперші місця. З розпадом Радянського Союзу чимало цукрових заводів припинили свою діяльність. Зараз вони потребують ремонту та новітнього устаткування. Однак найбільш розвиненими регіонами до сьогодні у цій промисловості вважається Хмельницький, Одеський, Черкаський, Вінницький тощо. А як щодо Тернопільської області? Сьогодні посідає чільне місце серед виготовлення цукру. Ця промисловість у порівнянні з іншими областями, тут є дещо розвиненою, особливо за обсягами виробництва. Серед інших схожих комбінатів, Кременецький цукровий завод свого часу виготовляв за рік 68 000 тонн продукції й двічі отримував перехідний Червоний прапор Міністерства харчової промисловості СРСР і галузевої професійної спілки, за першість у Всесоюзному змаганні.
Збаразький цукровий завод було побудовано у ті часи, коли ця промисловість лише набувала швидких темпів у розвитку. Рік створення – 1969-ий. Його збудував тернопільський трест “Тернопільпромбуд” згідно семирічного плану розвитку господарства у СРСР. Контрольні числа семирічки було затверджено ще у 1959 році. Основними пунктами, які потребували розгляду стали: технічний прогрес, розвиток хімічної промисловості, будівництво атомної та ракетної зброї тощо. В Україні планувалось збільшити видобуток залізних руд, розпочати будівництво на Дніпрі 4 ГЕС, збільшити продукцію зерна тощо. Упродовж семирічки звели більше 800 великих промислових підприєм лише на території нашої держави.
Діяльність заводу в УРСР
В експлуатація Збаразький цукровий завод увійшов лише у 1969 році. Його переробна потужність складала 3 тисячі тонн цукрових буряків на добу. Разом із таким великим промисловим підприємством у місті Збараж було зведено заводське селище для тих робітників, які працювали на цукровому заводі. Цьому підприємству навіть вдалося взяти першість у всесоюзному соціалістичному змаганні й отримати Червоний прапор Ради міністрів СРСР та грошову премію за рекордне виготовлення цукру.
Починаючи з 1975-ого року і аж до 1996-ого, цей завод щорічно переробляв тростинний цукор або цукор-сирець. Що це таке? Цукор-сирець – це солодкий харчовий продукт, який вважається напівфабрикатом для виготовлення піску й рафінаду. Дуже часто “добували” його саме з цукрового очерету. За 36 років роботи заводу, було вироблено близько 1150,5 тис. тонн цукру-сирцю. Окрім цього, цукор тут ще виготовляли із цукрових буряків. Цікавим є те, що Збаразький цукровий завод у часи СРСР входив до числа найбільших підприємств цього міста. Зараз ситуація дещо змінилася.
Збаразький цукровий завод після здобуття Незалежності
Після розпаду Радянського Союзу частина схожих підприємств перейшли до Державного комітету харчової промисловості України. У їх число входить і Збаразький цукровий завод. У 1996 році завод перетворили на відкрите акціонерне товариство. Тоді ж він припив переробляти тростинний цукор-сирець. Через 2 роки комбінат зарахували до складу компанії ВАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс”. Що цікаво, це одне із небагатьох підприємств в області, що працює до сьогодні. У 2003 році на заводі знову відновили виготовлення тростинного цукру. Новим власником підприємства у 2017 році стала німецька компанія “Pfeifer&Langen”. Вони зайняті у галузі виробництва та реалізації цукру й похідних від нього товарів. Їх штаб-квартира знаходиться у місті Кельн.
“Pfeifer&Langen” володіє шістьма цукровими заводами на Тернопільщині холдингу “Т-Цукор”. Вони входять у структуру агрохолдингу американсько-української агропромислової компанії “Мрія”. Станом на сьогодні, ТОВ “Збараж-цукор” належить до прогресивних підприємств, що розвивається у напрямку збільшення своєї потужності та підвищення рівня якості виготовленої продукції.
ТОВ “Цукровий завод Збараж” займається виготовленням цукру й похідної продукції від нього. Серед них є: вапно будівельне, пісок, меляса тощо. Цукрове виробництво безумовно пов’язане з сільским господарством, оскільки сировиною для його виготовлення послуговується цукор. А цукровий буряк вирощується фермерами та фермерськими господарствами або спілками.
Як виробництво цукру забруднює навколишнє середовище?
Будь-яке виробництво забруднює навколишнє середовище. Цукрові заводи є не виключенням. Для того, аби забезпечити повний виробничий процес на підприємстві потрібне: паливо, природний газ, кам’яне вугілля, бензин тощо. Цукрове виробництво є досить енергоємним. Тому для нього потрібна власна ТЕЦ. У 2010 році, за підрахунками, загальна кількість викидів становила 349,477 т. Кілька років цей показник дещо коливався. Це свідчило про те, що обсяг виробництва було збільшено, однак щоб запобігти значному забрудненню, не було прийнято додаткових заходів. Загалом сам процес створення цукру є досить клопітким і ресурсозатратним, а також складається з кількох стадій. Деякі стадії є екологічно проблемними, тобто здійснюють негативний вплив на ті чи інші компоненти.
То які ж небезпечні речовини утворюються при промисловій діяльності цукрових заводів? Перш за все, це гази. До них відносять: сполуки азоту, сірки, пилу, діоксид азоту тощо. Основним джерелом викидів цих небезпечних сполук у Збаразькому цукровому заводі є димова труба. Щодо очисних споруд, то на жаль, вони не розташовані на всіх ділянках цього підприємства. Тому відбувається забруднення навколишнього довкілля. Воно охоплює значні площі. Найбільшою проблемою цього заводу, згідно праці Мар’яни Гінзули “Геоекологічні аспекти впливу технологічного процесу Збаразького цукрового заводу на навколишнє середовище” є відсутність утилізації небезпечних відходів.
Однак завод завжди працює над впровадженням перспективних технологій у свій виробничий процес. Вони, наприклад, впровадили комплексну комп’ютеризацію. Її застосовують в управлінні технічними процесами. Тішить те, що підприємство продовжує працювати й паралельно вдосконалюватися. Останні роки Збаразький цукровий завод показує високі економічні показники.
