Тернопільський став є найвпізнаванішою туристичною привабою міста. Саме він зробив Тернопіль унікальним місцем, адже нечасто можна знайти величезну водойму у самісінькому центрі. Століттями й роками став виконував оборонну й господарську функцію, однак найкращий період настав, коли він перетворився на рекреаційний об’єкт. Риболовля та спортивні активності, поїздки на теплоходах та прогулянки на набережній – водосховище пропонує чимало розваг. І усі ці заняття залежать від стабільності екосистеми озера. А підтримувати став в належному стані – це нелегке, проте вкрай важливе завдання. Тож час саме час з’ясувати, як працює головний гідротехнічний об’єкт Тернополя у цій статті на сайті ternopil.name.
Тернопільський став: історія створення та особливості водойми
Кожне місто в Україні можна впізнати за особливими місцями – старовинними вулицями чи закладами культури, затишною атмосферою чи харизматичними людьми. Якщо говорити про Тернопіль, то його неможливо уявити без головної візитівки – Тернопільського ставу. Здається, що водойма завжди займала своє місце у центрі міста. І ця думка не далеко втекла від правди, адже датою заснування файного міста є 1540 рік, а от став за різними даними був створений між 1545 і 1548 роками. Точно відоме одне – обидві справи є заслугою Яна-Амора Тарновського, який отримав привілей на розбудову території від Сигізмунда I. Величезне водосховище було не стільки естетичною примхою засновника міста, як розумним капіталовкладенням. Вигідним промислом було, звичайно ж, рибальство. У ставу розводили рибу й відправляли на продаж. А вже у XVII столітті на водоймі розташувались 4 млини, від чого місто теж отримувало прибуток. Ну і не варто забувати про оборонну функцію, адже якщо природна перешкода не відлякувала загарбників, то точно змушувала двічі подумати, перш ніж йти на міську фортецю.
Величезна водойма, яка тоді мала довжину 7 кілометрів та ширину понад 2 кілометри, не лише сприяла економічному піднесенню міста, але й стала туристичною привабою. Тернопільський став завжди мав потенціал для розвитку, однак з роками він почав занепадати. Водяні млини замінили парові й водойма все більше потерпала як від стихійних лих, так і від людських рук. Тернопільське водосховище вичерпало свої природні можливості, а подбати про нього було нікому. Хоч містяни все ще могли ловити рибу, займатись водними видами спорту й відпочивати на пляжі, однак роки експлуатації ставу дійшли до піку у XX столітті. І зрештою бої під час Другої світової війни знищили дамбу.
У своєму сучасному вигляді водойма відновилась у 1956 році. У 1950 році став перейшов під відповідальність міської влади, а тій знадобилося кілька років, щоб реалізувати проєкт відбудови. Нове водосховище зробили більшим й глибшим і його площа становила понад 300 гектарів. Тоді ж навколо ставу облаштували й інші відомі місця Тернополя – парк імені Тараса Шевченка, озерце “Чайка”, Острівець кохання, Дальній пляж, причал для теплоходів та ін. А у 1992 році водойма отримала свою теперішню назву – Тернопільський став.
Гідротехнічні споруди Тернопільського ставу
Тернопільський став – це штучна водойма, водний режим якої регулюють гідротехнічні споруди. Коли Ян-Амор Тарновський взявся за створення водосховища, то, звичайно ж, не міг обійтись без дамби, яка взяла на себе одразу кілька функцій. Найперше гребля контролювала рівень води та захищала прибережні території від затоплення. А обов’язок її обслуговування засновник міста поклав на міщан. Така угода влаштовувала обидві сторони, адже водойма приносила непоганий рибний врожай та прибуток. Будівництво дамби назавжди розв’язало проблему з заболочуванням території. Гідротехнічна споруда була основою головної транспортної магістралі файного міста. Саме ця дорога стала торгівельним шляхом Тернополя у XVIII столітті. Тож від неї залежала не лише доля водойми, але й життя всього міста. Під час Другої світової війни дамбу було зруйновано і разом з нею зник став.
Новий період Тернопільського ставу розпочався у 1956 році з відновлення його дамби. Влада міста чудово розуміла потенціал як водойми, так і гідротехнічної споруди. Саме тому водосховище збільшили в розмірах, а дамбу перенесли на її сучасне місце. Це була масштабна реконструкція, яка включала будівництво дамби та дороги з нуля. З роками стало зрозуміло, яку важливу роль виконує дамба для екосистеми ставу. Забруднення, цвітіння та зниження рівня води змусили шукати комплексне рішення для відновлення ресурсів водойми. Одним з важливих пунктів стала реконструкція гідротехнічних споруд. У 2016 році відбулось масштабне оновлення дамби Тернопільського ставу, яке включало ремонт складових частин споруди, дорожнього покриття, шлюзного моста, водонапуску і т.д.
Важливою частиною Тернопільського ставу стало будівництво аераційних фонтанів. Якщо для туристів та містян фонтани є красивим доповненням водойми, то насправді вони виконують ще й екологічну функцію. Ці гідротехнічні споруди допомагають перемішувати застійну воду, насичують її киснем, усувають неприємний запах та навіть зменшують цвітіння. Хоч з вигляду аераційні фонтани здаються невеликими конструкціями, однак потужні помпи здатні перекачувати 1000 тонн води за годину роботи. Вперше аераційний фонтан з’явився на Тернопільському ставі у 1975 році, а пробув він там до 1990-х. Споруда потребувала догляду та коштів, яких тоді на водойму влада не могла виділити. А от найвідомішим аераційним фонтаном є той, який освітлює став з 2017 року. Окрім цього, роботу водосховища регулюють дощові колектори, мости, лотки й інші споруди.
Як працює водойма: рух і регулювання води
Тернопільський став хоч і є штучною водоймою, проте він не може існувати як окремий об’єкт. Водосховище живиться водами з річки Серет, яка є притокою Дністра. Основними джерелами наповнення водойми є атмосферні опади, стокові та ґрунтові води. Якщо на початку історії став працював на потреби жителів міста, то зовсім скоро стало зрозуміло, що його ресурси не безмежні. Тож зараз Тернопільський став потребує дбайливих рук та кмітливих ідей. Оскільки водосховище залежить від інших водних об’єктів, то його екосистему неможливо розглядати окремо. Стабільність водного середовища ставу залежить від стану річки Серет. І з кожним роком стає очевидно, що для вдалого утримання Тернопільського ставу потрібен комплексний підхід.
Однією з найбільших переваг для Тернопільського водосховища як штучної водойми є наповнення внаслідок атмосферних опадів. Такий спосіб підтримує природне середовище ставу, збагачує воду киснем, а також є ощадливим рішенням. Однак всі ці переваги діють лише за умови прямого потрапляння дощової води у водосховище. А от недолік криється у всьому, що несуть з собою стокові води. Вони підбирають на своєму шляху шкідливі викиди промислових об’єктів, сміття з прибережних територій, пестициди й добрива ґрунтових поверхонь. Щоб таке наповнення приносило більше користі ніж шкоди, Тернопільський став користується дощовими колекторами. Ще більше негативного впливу на води ставу має стан каналізаційної системи та водовідведення. Так, у водойму потрапляють нечистоти з навколишніх сіл, підприємств міста та приватних будинків. А глобальне розв’язання цієї проблеми криється у впорядкуванні прибережних територій й дотриманні санітарних норм.
Значним викликом у догляді за штучною водоймою є застоювання води. На території Тернопільського ставу ця проблема найбільше проявляється біля дамби, причалу для теплоходів та клубу The River. Тож щороку, напередодні літнього сезону водосховище очищають від наслідків застоювання. А це цвітіння, неприємний запах й поширення синьо-зелених водоростей. Точковими рішеннями є робота аераційних фонтанів, механічне очищення та біологічне очищення за допомогою суспензії хлорели. Проте облаштування Тернопільського ставу – це комплексна робота, яка включає і нові гідротехнічні споруди, і дотримання екологічних норм, і гідробіологічні заходи.
Значення Тернопільського ставу для міста
Історію Тернополя важко уявити без його ставу. Щойно місто почало розбудовуватись, як його частиною стала штучна водойма у самісінькому центрі. У різні етапи формування міського життя водосховище приносило економічну користь, було відомим рекреаційним та спортивним об’єктом. А коли влада міста отримала шанс відновити водойму, то швидко ним скористалась. Тернопільський став є найвідомішим символом міста. Саме він займає топові позиції у всіх путівниках. Тож зараз водосховище на відмінно справляється з туристичним обов’язком. Такими ж відомими стали й розваги, пов’язані з водоймою. Так, наприклад, неможливо відвідати місто без того, щоб не покататись на одному зі знаменитих теплоходів. Популярною романтичною локацією став Острівець кохання, а у вечірню пору туристів тішить світлове шоу аераційних фонтанів.
Не менше захоплюються ставом і місцеві жителі, які шукають улюблені заняття на водоймі. І тут на допомогу приходять спортивні активності, якими повсякчас славилось водосховище. У різні роки став приймав змагання з водномоторних видів спорту, хокею, веслування і т.д. А от непрофесійні спортсмени можуть провести день на каяках, SUP-дошках чи каное. Абсолютний аншлаг влітку можна помітити на Дальньому пляжі, а взимку на став виходять рибалки. Набережна Тернопільського ставу є місцем проведення фестивалів, концертів й святкувань. Сучасною локацією поблизу водойми вважається пляж “Циганка”, де облаштовані фонтани, місця для відпочинку та спортивні майданчики.
Ну і не варто забувати, що Тернопільський став відіграє важливу екологічну та рекреаційну роль. Величезна водойма посеред міста впливає на клімат, регулюючи вологість та температуру повітря. Саме вона відбиває рівень забруднення міста, на що орієнтуються відповідні організації. А стан водосховища хвилює містян, які звикли насолоджуватись відпочинком біля води. Тож Тернопільський став одночасно виконує туристичну, екологічну, рекреаційну та інфраструктурну функції. Тому належне утримання головної водної візитівки – це пріоритетне завдання для міста.
