Західна Україна у 1939 році увійшла до складу тодішньої держави СРСР. Радянський Союз фактично окупував Тернопільщину у часи Другої Світової війни. Відтоді й аж до 1991 року в область охопили значні зміни. Одним із характерних процесів того періоду стала індустріалізація регіону, яка мала як позитивний так і негативний вплив на всю подальшу економічну специфіку краю. Далі на ternopil.name.
Індустріальне життя УРСР
Чималі зміни в економічному й індустріальному житті УРСР відбулися на у другій половині ХХ століття. Їх частково спровокувала й Друга Світова війна. Як внаслідок, Тернопільська область увійшла до складу радянської держави. Цей період характеризується докорінним зламом усталеного соціально-економічного життя нашого краю. Радянська “політика” кардинально відрізнялася від усіх тих, що впроваджували європейські країни. За досить короткий час у цьому регіоні було здійснено так звані “соціалістичні перетворення”. Загалом якщо розглядати специфіку індустріалізації СРСР, то вона полягала в надзвичайно швидкому переході. Її ще інколи називають економічним стрибком.
Цей процес захопив усі ланки життя: від аграрного до промислового та сільського. Новоприєднані області розглядалися передусім як виробники та постачальники дешевої сировини. Однак попри таку стрімкість змін, у області розпочалися деякі проблеми. Вони стосувалися передусім екології.
Індустріальні процеси впливали на безпеку життя населення, а масштабне промислове будівництво призвело до динамічних суспільних процесів. Тоді ж у Західній Україні сформувалися потужні промислові й економічні центри – Львів та Івано- Франківськ. Однак проблеми, що виникали внаслідок соціалістичних перетворень тривалий час замовчувалися. Це призвело до погіршення екології краю, знищення родючості ґрунтів, забруднення водойм і повітря тощо.
Економічно-адміністративні регіони Західної України
Безумовно, з “економічним стрибком” у Західних областях розпочалося різке збільшення промислових комплексів і масштабів самих виробництв. Усі галузі економічного життя УРСР помітно зростали, відповідно й збільшувалися їх потужності. Однак вони нерівномірно розвивалися на теренах сучасної України. Це залежало від багатьох чинників: сировини, розміщення, особливостей регіону тощо. У Західних регіонах, в 50-х роках минулого століття, було створено 2 великих економічно-адміністративних регіони. Сучасну Тернопільську, Волинську, Рівненську та Львівську області об’єднали у Львівський район. Ще один – Станіславський, охопив територію Закарпаття і Буковини. Однак промисловий розвиток цих регіонів дещо відрізнявся один від одного.
У Львівському районі переважно спеціалізувалися на машинобудуванні, хімічній, нафтопереробній, і цементній промисловості. Досить добре приділяли увагу харчовій та легкій галузі. Деякі з них досі є провідними у тій чи іншій області, вони надалі продовжують свій розвиток.
Індустріальний процес дуже видозмінив промисловий комплекс Заходу України. У Львівському районі, до якого територіально входило Тернопілля, значно побільшало фабрик, заводів та інших підприємств. Лише у 60-х роках там діяло більш ніж 340 промислових комплексів. Усі вони мали різну специфіку роботи.
Як відбувався процес індустріалізації в Тернопільській області?
Найбільшими підприємствами на території Західної України стали деревообробні. Розвиток і розміщення їх були спричинені особливостями цього регіону, це, передусім великими лісовими запасами. Найбільші підприємства знаходилися у Львові. Це спричинило утворення деревообробних виробничих об’єднань, а згодом і меблевих фабрик. Деревообробна галузь досить добре розвивалася й на території сучасної Тернопільської області.
Тоді вперше в СРСР було створено лісгоспзаги у межах Львівщини, Тернопільщини та Рівненщини. Це підприємства, що здійснюють комплекс лісозаготівельних чи лісокультурних робіт, первинну обробку деревини тощо. У Західному регіоні ця галузь посідала одне із найвизначніших місць. Проте внаслідок інтенсивної вирубки лісів і заготівлі деревини, лісові площі стрімко зменшувалися. Зростання ефективності використання деревини спричинили інтенсивний розвиток хіміко-механічної переробки. Всі лісокомбінати у ХХ столітті були добре забезпеченими хорошим, новітнім устаткуванням. Це лише позитивно відзначилося на комплексі робіт, однак і негативно на екології.
У ті часи активного розвитку набула й нафтогазоносна промисловість. Такі швидкі темпи забезпечувала техніка, яка працювала на електричних проводах. Щодо Тернопілля, то тут до сьогодні ця галузь не набула розвитку. Видобуток нафти здійснювався лише у Прикарпатті. Однак за своїми ресурсами Західний регіон посідає провідне місце в Україні. Серед областей виділяється Івано-Франківська. Тернопільщина теж входить до списку найсприятливіших регіонів, щоправда досі тут не проходять роботи пов’язані з цією галуззю. Родовища нафти та газу спричинили розвиток хімічної промисловості у західних регіонах України. Такі дії свого часу спричинили стрімкий розвиток промислових комплексів, розвиток хімічної промисловості й проведення розвідувальних робіт.
Джерело: фото provse.te.ua
Деякий час машинобудування перебувало у списку лідерів галузей промисловості, що розвивалися у Західних регіонах України. Металообробна індустрія тут складалася з невеликих підприємств. Щодо машин і необхідного устаткування, то воно завозилося з Польщі та інших європейських країн. Праця тут спочатку була ручною. Велику увагу приділяли радіоелектронній і приладобудівній промисловості. Дещо з цього до сьогодні активно розвивається на території Тернопілля.
Загалом такий процес, як ми бачимо, супроводжувався активним будівництвом заводів, фабрик, промислових комплексів та інших індустріальних об’єктів на території Львівського району. А економічному комплексі свого часу навіть вдалося набути визначальних рис у плановій економіці СРСР. Індустріальний процес у Західній Україні проходив стрімкими темпами. Однак попри це, у регіоні розпочалися певні труднощі.
Проблеми, що пов’язані з індустріальним процесом
Стрімкий індустріальний процес спровокував утворенню низки проблем. Більшість з них пов’язані з екологією. Однак ця проблема тривалий час не бралася до уваги. У результаті – з деякими негативними проявами ми ведемо боротьбу до сьогодні. Найяскравіше це продемонстровано у девятій п’ятирічці. Тоді ж промислове зростання Західних регіонів досягло найбільших показників. Однак разом із тим, знижувалася й економічна ефективність, а рівень техніки був низьким. З розвитком хімічної, деревообробної, харчової, легкої та машинобудівної промисловості виснажувалися основні природні ресурси краю. До них відносяться: вугілля, газ, лісові масиви, сірка та інші. Мабуть найменшого впливу в цьому зазнала Тернопільщина. Це передусім через відсутність покладів цих важливих копалин. Однак її земельний фонд надто постраждав, знизилася продуктивність ґрунтів, відбулися значні забруднення довкілля від промисловості тощо.
У радянській історіографії надто замовчувалися технічні недоліки. А їх насправді було чимало. Саме з ними повязувалися усі екологічні й соціальні проблеми. Взяти до прикладу ЧАЕС чи інтенсивну урбанізацію. Це спричинило незадовільний екологічний стан усієї території, однак стало не основною її причиною.
Загалом це питання потребує більш детального аналізу зі сторони науковців, адже ще чимало цікавого і жахливого приховує у собі історія нашого краю.
