Лісове господарство Тернопільщини: багатство та проблеми його використання 

Ліси Тернопільщини – це справжній скарб і природне надбання невтомною працею наших попередників і лісників. Загалом ліси – це наші захисники. Вони завдяки своєму існуванню виконують чимало корисних функції: забезпечують захист, працюють як фільтри й просто дарують естетичну насолоду. Так було колись. Зараз територія нашої держави має середній або відносно низький у деяких регіонах рівень лісистості. Це спричинено передусім інтенсивної вирубкою й лісозаготівлею та низьким рівнем відновлення фонду. Далі на ternopil.name.

Загальна характеристика лісистості Тернопільської області 

Тернопільська область входить у список малолісистих регіонів України. Площа її земель лісогосподарського призначення становить 201,4 тис. га. З них 183, 2 тис. га вкриті лісовою рослинністю. Якщо перевести ці показники у %, то він становитиме лише 13,3%, про це йдеться у Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Ліси розташовані зовсім нерівномірно. Найбільше вони зосереджуються у північній частині області. Разом із Кременецькими горами створюють неповторний краєвид і сприяються розвитку рекреаційного відпочинку та туризму. Отже, на півночі Тернопільщини лісистість досягає значних показників і становить близько 20-25%. Дещо відрізняється  ситуація на півдні, тут цей показник значно менший – усього 14-18%. 

У користуванні державних підприємств, які входять до сфери управління Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, перебуває більш ніж 150 тис. га лісів. А це близько 78%. На території області 40% становлять експлуатаційні ліси. Друге місце посідають ліси природоохоронного, наукового й історико-культурного призначення. Ще тут зустрічаються захисні та рекреаційно-оздоровчі ліси. За останні кілька років площа земель лісогосподарства зросла аж на 0,8 тис. га. Якщо поглянути на вікову структуру вкритої лісом площі, то можемо помітити, що значна частина області вкрита середньовіковими деревами. 

Ліси Тернопільської області є не тільки джерелом сировини, але й виконують функцію потужного стабілізатора навколишнього середовища. Однак якщо повернутися у минуле, то можемо побачити, що “легені нашої планети” дуже сильно потерпали від різноманітних чинників. Причиною цього стали передусім стрімкі індустріальні процеси та розвиток лісової промисловості.  

Із розвитком індустріалізації в регіоні значного впливу зазнали лісові ресурси. Особливо це помітно у період 70-90-х роках ХХ століття. Людське навантаження досягло найвищої точки, як внаслідок, воно призвело до навантаження й на лісові ресурси та зміну екосистеми Західного регіону зокрема Тернопілля. До таких чинників слід віднести розвиток аграрної промисловості та сільського господарства. Надмірна вирубка, інтенсивне використання лісових угідь, неправильні дії спричинили погіршення ситуації в області та стану ґрунтів. 

Що відбувалося із лісовим фондом в СРСР?

Значного впливу на лісові ресурси в СРСР завдавали колгоспи і радгоспи. Багато хто пам’ятає їх ще за своє життя, адже відносно не так давно Україна здобула свою Незалежність. Колгоспами називали форму ведення сільськогосподарського підприємства. А радгоспи набули статусу державного підприємства, що також було задіяно в с/г комплексі країни. Щодо їх основної специфіки роботи, то більшість радгоспів взагалі не приділяли увагу лісам. Господарство велося неналежному рівні, відповідно ліси були надто низькопродуктивними. За вирубкою ніхто не спостерігав. А щодо догляду за лісовими масивами, то він був дуже мінімальний, інколи взагалі відсутній.

 У ті часи державні установи були мало зацікавлені у відновленні земельного та лісового фонду того чи іншого регіону. Як ми бачимо, відбувалася лише експлуатація сировини. Це значно погіршило ситуацію на Тернопіллі, однак не лише цей регіон постраждав від згубного впливу політики СРСР. У 70-х роках план лісовідновлення Тернопільської області був виконаний лише частково, на 37%.

Колгоспні та радгоспні ліси перебували у незадовільному стані. Це спричинило значне погіршення ситуації в області. У 70-х роках ліси тут займали лише 12% від загальної площі. З кожним роком стан лише погіршувався. Область потерпала від самовільної вирубки і розкрадання лісу, адже цей процес ніхто не контролював. До того ж, у лісництвах навіть містилося інформація щодо кількості нереалізованої продукції, а плани на посадку не виконувалися, не велися обліки виконаних робіт тощо. Це завдало непоправної шкоди усьому лісовому фонду. 

Загалом стан лісів у Західній Україні, зокрема в Тернопільській області був незадовільним. Однак чим це пояснювалося? Перш за все, політика радянської влади була спрямована на розвиток індустріальних і промислових комплексів, технічний прогрес тощо. Екологічна ситуація не перебувала в полі зору влади, що, насправді, лише ускладнило процес боротьби із проблемами, які постали перед нами. Незадовільний стан лісів ґрунтується на кількох моментах.

 Це насамперед відсутністю матеріалів на обстеження лісових господарств. А ще сюди варто й віднести незацікавленість влади у покращенні ситуації. Тривалий час це просто нехтувалося. У Радянському Союзі, зокрема на території Західної України, не існувало навіть відповідного органу, який би відповідав за це. 

Стан лісового комплексу в 90-х роках 

На початку 90-х років Україна проголосила Незалежність та вийшла зі складу Радянського Союзу. Від того часу і дотепер триває її активний розвиток у всіх сферах. На жаль, через недбале ставлення до екології та інтенсивну вирубку лісів на сьогодні маємо справу зі значними екологічними проблемами. Якщо повернутися в минуле, у 90-ті роки, то одним із невирішених тогочасних питань залишався лісовий комплекс і його розвиток. Насправді це питання актуальне й сьогодні. 

Таке інтенсивне використання лісових ресурсів у ХХ столітті призвело до загрозливого стану. Навіть зараз лісові масиви нашої держави все ще не відповідають тим нормам і вимогам, які мають бути. А це насамперед через нехтування і відкидання проблеми у минулому. 

Заходи щодо збереження лісових масивів області 

У 90-х цю ситуацію намагалися дещо стабілізувати, однак не зовсім успішно. Справа у тому, що відбувалося штучне відновлення лісу, проте без урахування особливостей кожного регіону, його клімату тощо. Як внаслідок, це негативно вплинуло на загальний стан лісів. Щодо стану лісистості у Тернопіллі, то ця область теж перебувала у катастрофічному становищі. Розпочалися роботи з лісовпорядкуванням. Вони тривають досі.  

Наприкінці ХХ століття лісистість області становила лише 13%. Це є катастрофічно мало й взагалі не відповідає навіть середнім показникам. Однак у такому становищі перебували й інші регіони на Заході України. Деякі проблеми минулого до сьогодні є невирішеними й потребують негайної уваги та впровадження комплексних заходів. 

Тоді ж чи не вперше відбулася дискусія, яка стосувалася проблематики розвитку і стану лісового фонду України. Проте ситуація змінилася не докорінно. Наша держава потребує радикальних перетворень у лісовій промисловості. Для цього необхідно створити комплексні методи і підходи до сфери використання лісових ресурсів, запровадити жорстке їх використання, розробити механізм прискорення розвитку і відновлення фонду тощо. Однак ще більш необхідним є створення документів, правових засад, що стосуватимуться збереження флори та фауни України. 

А ще, звичайним українцям необхідно зрозуміти всю важливість та складність цієї проблеми, навчитися бережно відноситися до лісів і загалом до природи рідного краю. Якщо ж у подальшому не відбуватимуться зміни, то це лише призводитиме до погіршення стану лісових багатств Тернопілля. Загроза зникнення рідкісних цінних порід дерев і рослинності все ще є актуальною для нашого краю. А тому чим швидше ми почнемо реагувати на цю проблему, тим більше нам вдасться зберегти багатств рідної землі. 

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.