У географії рідного краю є чимало знакових фігур, що заклали основу в функціонуванні чи створенні єдиної вітчизняної географічної спільноти. До таких слід віднести і Богдана Івановича Заставецького, який впродовж усього свого життя невпинно працював над оновленням і встановленням географічної царини в Україні. Далі на ternopil.name.
Що відомо про життя Богдана Заставецького?
Заставецький Богдан Іванович є уродженцем селища Литвинів, Підгаєцького району Тернопільської області. Народився майбутній географ у буремні роки, на дворі точилися важкі бої Другої Світової. Походив з звичайної селянської родини. Ще будучи дитиною, Богдану так і не вдалося побачити свого батька. Він не повернувся з війни. Хлопчик ріс у неповній сім’ї.
Здобувати вищу освіту Богдан подався до Львова. Там навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на географічному факультеті. Саме ця діяльність згодом стане провідною у житті науковця й матиме значний вплив на його формуванні як особистості. Молодого Богдана зовні порівнювали із Іваном Франком. Це тому, що в у нього була подібна будова голови, світле волосся й такі ж проникливі очі.
В університеті Богдан нагадував типового звичайного хлопця із села. На першому курсі він разом із кількома своїми одногрупниками навіть створили таємний гурток. Таємним він був через радикальність думок, тому й не дивно, що про його існування ніхто не знав. У Радянському Союзі за таку діяльність могли щонайменше виключити з університету. Проте дізнатися про його засновників представникам влади таки не вдалося.
Завершивши успішно навчання у вищому навчальному закладі, Богдан Заставецький повертається на рідну Тернопільщину. Там влаштовується працювати вчителем до школи, у село Купчинці Козівського району. Його вчителювання тривало аж з 1965 по 1983 рік. За такий тривалий час проявив себе як талановитий педагог. Богдан дуже полюбляв цю справу й віддавався їй повністю. Він надихав своїх учнів, тому деякі вихованці теж вирішили пов’язати своє життя із цією наукою.
Чимало призових місць вдалося здобути учням Богдана у республіканських олімпіадах. У Купчинцях він виріс не тільки як учитель, але й і знайшов своє омріяне сімейне щастя. У віці 33 років одружився із своєю шкільною вихованкою. У подружньої пари згодом з’явились 2 дітей – хлопчик Тарас і дівчинка Леся. За успішність своєї роботи було не раз нагороджено грамотами. Через деякий час чоловік почав замислюватися про наукову кар’єру. Це і стало основною справою до кінця його життя.
Після успішного вчителювання, Богдан Заставецький почав замислюватися над науковою кар’єрою. Тому він приймає рішення вступити на аспірантуру до Київського університету. Однак часи були надто важкими і несприятливими, при владі перебував Брежнєв. Проте його жага до географічної науки та відданість цій справі не залишилася непоміченою. З початку 80-тих років Заставецький стає викладачем у Тернопільському педагогічному інституті. Сьогодні цей заклад нам відомий як Тернопільський педагогічний університет імені В. Гнатюка.
Варто ще додати, що чоловік був активістом в громадському житті рідного краю. У педагогічному університеті Богдану Івановичу вдалося пройти шлях від звичайного асистента до кандидата географічний наук і доцента кафедри фізичної географії. Вже від початку своєї праці у ВИШі географ сприяв створенню окремого факультету. І йому це вдалося. Однак одразу ж після цього, він взявся організовувати й 3 кафедру. Це стало особливою заслугою в науковій діяльності.
Діяльність третьої кафедри в університеті
Створення третьої кафедри в університеті є вагомим здобутком Богдана Заставецького. Це була міцна опора нового факультету. У 1992 році вона розпочала працювати. Зусиллями колективу було розроблено новітню програму з географічних дисциплін, літературу для викладачів і студентів тощо. Проводилися навіть спеціальні конференції з вивчення природи чи господарства краю.
Було створено чимало спеціальних курсів, які стосувалися Тернопільської області.Такий вклад у географії рідного краю був безцінним. До таких змін в географічній науці спровокував передусім вихід України зі складу Радянського Союзу. А залишатися при старих освітніх програмах, які насправді не відповідали дійсності не можна було.
Богдан Заставецький приклав чималі зусилля для створення кафедри географії України у Тернопільському педагогічному університеті. Науковцю навіть доручили підготовку розділів про національний склад населення України та його розселення. Це згодом лягло в основу першого навчального посібника “Соціально-економічної географії України”. За сприяння Заставецького, кафедра географії у Тернопільському ВИШі зайняла чільне місце серед подібних структур. На початку 2000-х років Богдан Заставецький навіть започаткував видання часопису в Тернополі. Ця періодика як ви могли здогадатися, стосувалася географічної науки. Що цікаво, Богдан Іванович сам був її редактором.
Часопис “Історія української географії”
Часопис “Історія української географії” зайняв провідне місце серед подібної періодики нашої держави. Його видання започаткували ще на початку 2000-х років. Він висвітлює проблеми історії української географії. Щодо ідеї його створення, то вона зародилася у далеких 90-х. Якщо поглянути на періодику Радянського Союзу, то можна помітити, що ця література приділяла дуже мало уваги саме історії вітчизняної науки. У ній найчастіше подавалася вже видозмінена інформація читачам. Тому повстало питання щодо висвітлення правдивості та історичності.
Національна географія минулого століття була позбавлена досягнень іноземних науковців-географів. У Радянському Союзі їх здобутки взагалі не бралися до уваги і часто критикувалися. У новому українському часописі важливим стало висвітлення прадавніх часів нашої країни. І попри те, що тривалий час вона перебував у складі інших держав, тут також розвивалася географія, зокрема було чимало науковців, що приділяли увагу цій науці. На жаль, про них тривалий час замовчувалося. Однак за цю важливу місію взявся Богдан Заставецький.
Йому вдалося підготувати до друку лише один випуск видання. Помер науковець раптово 30 вересня 2000 року. Останнє десятиліття життя географа характеризується повним розквітом його наукової діяльності. Проте дуже багато проєктів так і не вдалося втілити за життя, вони реалізувалися вже без його участі.
Богдан Заставецький – громадський діяч
Відомо, що попри свою активну наукову діяльність, Богдан Заставецький вирізнявся і як чудовий громадський діяч. Це розпочалося тут – у рідній Тернопільській області. Науковець після здобуття Незалежності стає депутатом обласної ради. Його погляди завжди були трішки проукраїнськими. Богдан Іванович понад усе любив свою країну, а тому став першим, хто намагався її “реанімувати” від радянщини. Його громадська та наукова діяльність не залишилася непоміченою.
Богдану Івановичу вдалося встановити тісні зв’язки з Львівським, Київським і Чернівецьким відділом. Це позитивно відзначилося на становлені Тернополя як регіонального центру науки. Цікавим є і те, що він брав участь у створенні Підгаєцького району в Тернопільській області. Після смерті рідні та колеги продовжили принципи та засади науковця.
Загалом діяльність Богдана Заставецького слід відносити до лідерів утвердження географічної науки та впровадження гідної освіти на теренах нашої області. Ми можемо лише пишатися таким земляком і насолоджуватися його здобутками у сфері географічної науки.
