Національний природний парк “Кременецькі гори”

Перлиною Кременеччини, безумовно, є природне надбання Кременецькі гори. Це чудове місце не тільки для релаксу, але й туризму, велоспорту, скелелазіння тощо. Влітку тут можна насолодитися мальовничою природою, лісовими масивами, відпочити з наметами, а взимку  покататися на лижах і санках. Це місце вже не один рік користується неабиякою популярністю серед любителів туризму, дослідників і ботаніків України. Далі на ternopil.name.

Коротка характеристика Кременецьких гір

Тривалий час Кременецькі гори було місцем сили для багатьох. Вони простягаються з південного заходу на північний схід між долинами річок Ікви, Кутянки та Вілії. Належать до Подільської височини, північно-східної частини Гологоро-Кременецького кряжу. Їх довжина складає 65 кілометрів, а ширина від 12 до 20 метрів. “Кременецькі гори” є відносно новою назвою, колись їх іменували Автратимськими горами.  

Сюди частенько приїжджали не тільки відпочивати, але й досліджувати місцеву флору та фауну. І це не дивно, адже її різноманіття вражає. Лише у 2009 року за указом Президента України Кременецькі гори набули статусу національного парку. Тут знаходиться кілька цікавих туристичних об’єктів, зокрема, це Замкова гора й ботанічний сад у місті Кременець, природний національний парк.

В чому полягає цінність цього природного надбання?

Кременецькі гори належать до природоохоронної території України через своє екологічне, культурне й природне надбання. Площа парку охоплює близько 6951,2 га. Він простягнувся у межах Кременецького району, Тернопільської області. До парку також увійшли прилеглі землі Тилявської, Залісцівської, Стіжоцької сільських рад. 

Рельєф парку є досить різноманітним. Сюди входить найбільша припіднята частина кряжу, висота якої сягає 350, а то й 400 метрів над рівнем моря! Найвищою точкою є гора-останець Драбаниха, що розташована у селі Підлісці. Вона складає 408,6 метрів над рівнем морем.

Рельєф території, яка входить до національного парку, переважно гірський, подекуди трапляється рівнинна. Клімат тут типовий для Тернопільської області- помірно-континентальний. Відповідно влітку не дуже спекотно, а зима холодна зі сніговими покривами. Щоправда, влітку тут завжди йдуть інтенсивні опади, які формуються під впливами повітряних мас.

Особливість рельєфу та грунтів

Парк є дуже цінним культурним і природним надбанням. Перш за все, через ландшафтну та геологічну особливість. Місцевості притаманний гористий характер. Тут поєдналися широколистяні та лучно-степові комплекси, що лише урізноманітнюють флору й фауну цього регіону. Грунти тут також різні. Домінуючими є сірі та темно-сірі опідзолені. Але зустрічаються й букові, світло-сірі, сосново-дубові, підзолисті тощо.

Ціннісними є також мальовничі останцеві гори, тобто ізольовані височини, залишки зруйнованих поверхонь від різноманітних природних процесів. У парку таких об’єктів є кілька, це, наприклад Божа гора, Замкова. Їх відносні висоти сягають 170 метрів. Усі схили цих гір покриті рослинністю.

На території парку розташовано чимало нішей,карстових колодязів, печер, довжина який може сягати сотні метрів. Вони є об’єктом дослідження багатьох українських науковців. Місцевості притаманні яри, балки різних типів. Таким чином, можна вважати, що горбогірний Кременецький район є унікальним природним надбанням. Та не тільки в цьому полягає цінність національного парку. У ньому ще знаходиться 9 рідкісних рослин, які перебувають у Зеленій книзі України.

Флора та фауна національного парку 

Значну частину парку, близько 93% покривають лісові масиви. Чимало ботаніків займалися й продовжують займатися науковою діяльність на території Кременецьких гір. Тут проводяться дослідження, вивчення особливостей флори й фауни тощо. На території національного парку було винайдено більше 100 видів рослин. Різноманіття природного світу вражає. Значна частина входить до Червоної книги України, Червоного списку МСОП, Європейського Червоного списку тощо. Багато вважається рідкісними, а подекуди зникаючими. Наприклад, шавлія кременецька, лещиця дністровська, жовтозілля Бессера, береза Клокова тощо. 

Тут знаходиться більше 100 видів мохоподібних. У лісові масивах переважає бук лісовий, проте зустрічають й інші породи дерев, наприклад граб звичайний. Особливою і цінною є скельна рослинність, що розмістилася на схилах пагорбів. У разі чого, її буде взято під охорону. 

Тваринний світ Кременецького національного парку є достатньо широким. Особливо виділяється клас комах. Їх тут налічується більше 400 видів, цінним є рідкісний жук-олень, що трапляється в цій місцевості надто рідко. Часто можна зустріти бронзівку звичайну, лептуру плямисту, рогача малого тощо. 

На території парку мешкає близько 47 ссавців. Часто зустрічається лисиця, дикі кабани, вовки, зайці, куниці лісові тощо. Дуже рідко тут можна побачити лося європейського, щоправда, є кілька щасливчиків, яким це вдалося. На території парку було знайдено 60 видів молюсків і 5 видів плазунів. 

Історична цінність парку 

Національний парк “Кременецькі гори” є важливими також і в історичному аспекті. На території заповідника було знайдено чимало археологічних й історичних пам’яток. Так, було доведено, що тут колись існували цілі міста й поселення. Доказом цього є унікальна Замкова гора, або Бона. На території було віднайдено навіть козацьке заховання й місця боїв. Одна з культурних пам’яток має вагоме історичне значення, а ще три – місцеве. Тим не менш, усі знахідки та надбання потребують обов’язкового збереження для наших нащадків. 

Туризм

Національний парк Кременецькі гори високо оцінять любителі туризму. Тут для них існує кілька туристичних маршрутів і стежок. Це і на Данилову гору, Уніас, Замкову гору, Божу і Вовчу гору тощо. Особливо популярними є Дівочі скелі, що розташовані на північно-східних околицях Кременця. Їх максимальна висота сягає 375,9 метрів. Це місце оповите легендою, ніби то колись тут перебували татари. Вони ділили між собою дівчат, що вдалося взяти у ясир на цих землях. Проте серед них була одна жінка, що побудила інших на молитву. Саме вона їх врятувала. Після цього випадку, на Дівочих скелях нібито побудували храм. Але підступний диявол розлютився та зруйнував його скелею. Досі вважається, що те каміння, яке знаходиться на горах, це залишки тієї ж скелі. Цю легенду переповідають усім туристам, тому не дивно, що це місце користується такою популярністю.

Також є можливість подорожувати велосипедом. У межах Кременецького парку спеціально для цього було розроблено кілька таких маршрутів, протяжність яких складає мінімально 20 км, а максимально аж 90. Найкоротший простягається вздовж Замкової гори, усього 20 км. Найдовший називається “Шляхами південного краю Волині”. Його довжина складає близько 90 км. Він простягається вздовж села Білокриниці, Стіжок, Антонівці, Великої та Малої Іловиці. 

Подорожуючи цим веломашрутом є можливість відвідати дві гірські височини, що належать до Кременецького національного парку. Це гора Уніас та Данилова. Такі маршрути є дуже популярними, особливо влітку. Адже саме в цю пору року можна повністю насолодитися чудовою природою й свіжим повітрям.

Підвищення рівня туризму сприяє створення нової рекреаційно-туристичної інфраструктури та місць відпочинку. Відповідно, зростають й місцеві інвестиції у бізнес , створюються нові робочі місця, що призводить до підвищення доходу в місцевих. Такі дії позитивно впливають на регіон загалом, адже як відомо, туризм, на жаль є надто розвиненим на території Тернопільщини, хоча є основною галуззю економіки України. А національні парк “Кременецькі гори” є хорошою перспективою для розвитку туризму в подальшому.

Get in Touch