Історія Кременецького ботанічного саду

В історичному місті Кременець до сьогодні працює один із найдавніших ботанічних садів Тернопілля. Ця пам’ятка служить не тільки в садово-паркових і дослідницьких цілях, але й має загальнодержавне значення в Україні. Далі на ternopil.name.

Як було створено ботанічний сад у Кременці?

Ботанічний сад у Кременці був офіційно заснований ще в 1806 році. Тоді місто, як і весь округ перебував у складі Російської імперії згідно 3-м поділом Польщі у 1795 році. Кременець знаходився спочатку у Подільському, а згодом у Волинському окрузі. Проте до цього часу, фундамент історичного саду вже існував, його заклали ще у період польського панування в 1754 році. Тоді він діяв лише як аптечний сад при колишньому навчальному закладі Єзуїтському колегіумі. Тут вирощували необхідні для медицини лікарські рослини. 

У російський період Єзуїтський колегіум було прикрито й переформовано у Волинську гімназію. Тоді ж аптечний сад було перетворено у ботанічний. Дотепер засновниками цієї історичної пам’ятки вважають ірландського ботаніка,майстра садового мистецтва, а також відомого садівника Деніса Маклера та викладача Кременецького ліцею, дослідника флори Вілібарта Бессера. Та за офіційною інформацією, першим і справжнім був Францішек Шейдт. У рік офіційного відкриття ботанічного саду, його дещо видозмінив Деніс Маклер. Тоді в цьому місці зростало близько 460 місцевих рослин, а ще 760 було привезено з різних куточків світу. Площа саду складала усього 4,5 га.

Альпійська гірка. Джерело: фото Кременецький ботанічний сад

Неабиякий вклад у розвиток ботанічного саду вніс професор Віллібальд Бессер. Завдяки йому збільшилася кількість дерев і кущів. Згідно офіційних даних, їх тут налічувалося близько 12 тисяч. Серед них значну частину складали рідкісні й дуже рідкісні. Це, наприклад, шовковиця біла, тюльпанове дерево, араукарія, азалія понтійська та інші. Проте чимало найцінніших порід було забрано з Кременецького саду та перевезено до столиці. 

Ботанічному саду вдалося пережити найвизначніші й найкривавіші історичні події та не втратити своєї самобутності. Це польський та російських періоди, Перша і Друга Світові війни, гітлерівська окупація, репресії євреїв тощо. Попри те, що Кременець зазнав серйозних руйнувань у період воєн, ботанічному саду вдалося вціліти. Дотепер він радо зустрічає відвідувачів за адресою вулиця Ботанічна, 5. На сьогодні його площа складає близько 200 га. 

Джерело: фото Кременецький ботанічний сад

У 1990 році Кременецький ботанічний сад було проголошено об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Його метою, передусім, є вивчення та збереження рідкісних і типових видів флори.

Засновник ботсаду Францішек Шейдт

Першим і справжнім засновником ботанічного саду вважають професора природничої історії Вищої Волинської гімназії Францішка Шейдта, про це повідомляє “Золота Пектораль”. На жаль, дотепер про цю історичну постать нам мало що відомо. Францішек був вихідцем з польського міста Краків і дуже відзначився за межами рідної країни. У Кременці вже давно планувалося створення ботанічного саду, та лише завдяки Шейдту вдалося це реалізувати. Професор не лише організував ботанічний сад найвижчого рівня, але й до кінця свого життя дбав про нього. Його силами на значній площі було розміщено чимало вітчизняних і рідкісних видів рослин. Після смерті видатного науковця, розвиток саду на деякий час було припинено. За переконаннями Марії Мушинської-Красновольської в “Rocznik wolynski”, Rowne, 1939 р., саме Шейдту належав перший план і вигляд ботанічного саду.

На жаль, вже майже ніхто з місцевих жителів не знає про таку визначну постать в історії Кременця як Францішек Шейдт. Та є один будинок, неподалік сучасної гуманітарно-педагогічної академії імені Т. Шевченка, у якій колись проживав директор. На цьому будинку міститься меморіальна дошка, щоправда, про засновника ботсаду там не йдеться ні слова. Натомість згадано Тадеуша Чацького, директору Волинської гімназії, який після смерті Шейтда проживав у цій будівлі. 

Деніс Макклер та його діяльність у Кременці

Наступниками зачинателя ботанічного саду на Волині стали Деніс Макклер і Віллібальд Бессер, які зробили не менше для розвитку пам’ятки загальнодержавного значення аніж її засновник. Насправді, вони не тільки продовжили розпочате, але й удосконалили вже набуте. 

Деніс Макклер, уродженець Ферфілду, Ірландії, з 1792 року і до кінця свого життя проживав на Волині. Спочатку перебував у місті Дубно, де займався створенням проєкту парку “Палестина”. Після його вдалої реалізації здобув такий успіх, що інші великі землевласники цього регіону користувалися послугами Макклера у створенні своїх власних парків. Одним із найплідніших періодів в житті ірландця виявилися 1801-1805 роки, тоді, коли було офіційно відкрито ботанічний сад у Кременці.

Ботанічний сад розміщений праворуч

Сюди його запросив польський освітянин, засновник Волинської гімназії Тадеуш Чацький. Він запропонував Макклеру створити проєкт ботанічного саду при Кременецькій гімназії, на що той погодився. Ботанік відкрив на площі 6 га чудовий сад, який став навчальною і науковою базою при ліцеї.За сприянням Деніса, колекція рослин згодом поповнилася чудовими і рідкісними видами квітів, дерев, кущів, які ірландію вдалося добути у відрядженнях. Лише в перші роки існування існування, тут налічувалося близько 760 видів екзотичних рослин. У Кременецькому ботанічному саді Макклер працював до 1811 року. 

Вілібадьд Бессер

Австрієць Вілібальд Бессер також отримав запрошення від Тадеуша Чацького, але на посаду викладача зоології, ботаніки й директора ботанічного саду. У той час ботанік вів свою наукову діяльність у Кракові, проте на таку пропозицію не відповів відмовою. Бессер приїжджає до Кременця. 

Тут до 1931 року працював на вищевказаних посадах. Згодом перекваліфікувався у лікаря. На той час сад у Кременці був одним із найкращих у Східній Європі. Він встановлював тісні зв’язки з іншими схожими установами, а також проводив обмін цінними рідкісними надбаннями. Рослини, що сюди потрапляли, були акліматизовані відповідно до нашого клімату. Кременецький ботсад став першим, хто проводив наукові дослідження флори.

Пам’ятник Віллібальду Бессеру у Кременецькому ботанічному саду

Проживаючи на Волині, неодноразово здійснював мандрівні експедиції й у інші регіони України. Коли ж Кременецький ліцей закрили, то залишився в місті. Згодом ліквідував ботанічний сад. Його бюст зараз є окрасою Кременця. 

Флора сучасного ботанічного саду 

Сучасний Кременецький ботанічний сад розташувався в мальовничих горах, на Волино-Подільській височині. Їй притаманний характерний гористий характер. Щоправда, рельєф саду є досить складним, адже коливається від 255 метрів н.р.м і може сягати аж 399 метрів н.р.м.

Старий парк. Джерело:  фото Кременецький ботанічний сад

Відвідавши сад, вас неодмінно вразять круті та порослі густими лісовими масивами схили. У природному комплексі є перевага саме дубово-грабових лісів. Та вони лише створюють неповторний пейзаж і атмосферу. Тут зібрано чимало рідкісних представників флори, які становлять цінність для європейських країн. Унікальними представниками є бук лісовий, клокичка периста, дуб скельний тощо. 

Джерело:  фото Кременецький ботанічний сад

Рослинний світ досить багатий. Це більше 1000 унікальних видів квіткових рослин, значна частина яких відноситься до зникаючих, занесених до Червоної книги України або ж рідкісних. Це, наприклад, Бессера, шавлія кременецька, сонцесвіт сивий, коручка болотяна, береза Клокова та інші. Проте більша частина саду тепер складає лісові насадження. На території Кременецького ботсаду проводиться вивчення, акліматизація, відтворення рідкісних видів флори тощо. 

Get in Touch