Життєвий шлях Олега Шаблія є яскравим взірцем відданості улюбленій справі, науці, патріотизму і невтомному пошуку правди.
До останніх днів український заслужений діяч втілював науковий потенціал у стінах Львівського національного університету імені І. Франка, зокрема, продовжував працювати над розвитком географії, пише ternopil.name.
Олег Шаблій: життєпис і становлення як науковця у галузі географії
Олег Шаблій народився 14 листопада 1935 року в невеличкому селищі Курівці, що на Тернопільщині. Походив з хліборобської родини. Освіту спочатку здобув у початковій школі у рідному селі, а як учень п’ятого класу навчався у неповній середній школі у Великому Глибочку. По її завершенні вступив до Бережанського педагогічного училища. У 1954 році був зарахований до студентів на географічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка.
Олегу Івановичу ще студентом вдалося справити про себе себе позитивне враження. За рік до завершення навчання в університеті його залишили працювати на кафедрі економічної географії. Так розпочалося професійне становлення Олега Шаблія у галузі географії. У Львівському університеті працював старшим лаборантом. Навчаючись в аспірантурі, з 1962 року виконував обов’язки доцента, а ще через 2 роки став повноправним членом великої викладацької родини. Олег Шаблій завжди натхненно працював з молоддю.
Доцентом Львівського університету став у 34 роки, а після успішного захисту докторської дисертації йому повинні були надати вчене звання, проте через сутички з владою, доноси на науковця, це сталося аж через 10 років. Чи не все життя Олега Шаблія проминуло в стінах рідної альма-матер. Тут успішно викладав на 2 факультетах – географічному та економічному. На економічному науковця пам’ятають ще від перших днів його заснування.
У науковій діяльності Олег Шаблій був активістом. Він академік Академії Вищої школи України, громадської організації, що об’єднує провідних фахівців університетської ланки, почесний член Українського географічного товариства, член і колишній голова комісії НТШ, заслужений діяч науки і техніки тощо. Географічну комісію Наукового товариства імені Т. Шевченка очолював з 1990 року.
У 2001 році – заслужений професор Львівського університету. У СРСР перебував у членстві науково-методичної ради Міносвіти, яка займалася питаннями географічної науки. Неабиякий вклад у розвиток географії зробив у роки незалежності. За свої заслуги в галузі соціально-гуманітарних наук і сумлінну працю у 2016-му був нагороджений почесним орденом, а через рік став лауреатом міжнародної престижної премії імені І. Франка.
Останні дні свого життя український науковець вів активну працю у галузі науки, завершував чергове напрацювання. 13 січня 2023 року, у віці 87 років, Олег Іванович Шаблій відійшов у вічність. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Вклад українського науковця у розвиток географії
Постать Олега Шаблія завжди привертала увагу не лише української наукової спільноти, але й цілого світу. У сфері його наукових інтересів перебували: теорія і методологія суспільної географії, теорія і прикладні проблеми економічного комплексного й соціального розвитку територіальних систем різних типів та масштабів, атласне картографування, геософія, геополітика й інші.
У 1991 році український географ був членом Редакційної Ради, яка займалася підготовкою і виданням “Національного атласу України”. У роки незалежності його вагомим здобутком у галузі суспільної географії стало створення нової схеми структури суспільної географії, з урахуванням попереднього досвіду. Олег Шаблій спирався на досвід своїх попередників, видатних світових науковців.
Спільно з Максимом Паламарчуком і Миколою Пістуном академік окреслив сукупність економіко-географічних законів. Він запропонував абсолютно новий підхід до розуміння законів СГ. Олег Іванович навіть виділив 4 його типи. Намітив 6 великих регіонів України. Розробив комбіновану класифікацію природних ресурсів.
Олег Шаблій проводив політико-географічні дослідження. Його цікавило сучасне розташування України. Науковець першим окреслив і систематизував геополітичні доктрини сусідів і своєї держави. Переймався проблемами геоекології, зокрема, досліджував Західний регіон України, річку Західний Буг і Карпати, де звернув увагу на можливу екологічну катастрофу через надмірну й неправильну господарську діяльність.
Цікавився історією української національної географії, яка в радянський період була забороненою. Досліджував персоналії географічної царини: Степана Рудницького, Володимира Кубійовича, Павла Чубинського, Опанаса Ващенка, Олексія Діброви, Мирона Кордуби, Юрія Полянського та багато інших.
Активно впроваджував математичні методи в галузь суспільної географії. Олег Шаблій став одним із першим, хто це почав робити. Відновив використання багатовимірного математичного аналізу. Завдяки його напрацюванням, у географії з’явилися ентропійні міри розташування об’єктів, територіальні диференціації суспільно-географічних систем і їх складності.
Наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ століття спільно з членами кафедри Львівського університету розробив 3 фундаментальні атласи Львівської та Івано-Франківської областей, міста Львова.
Відомі наукові праці
Близько 600 праць належать перу Олега Шаблія. Це наукові, науково-публіцистичні, науково-методичні роботи, монографії, посібники та підручники, атласи, карти тощо. Напрацювання, як і думки українського діяча, віднайшли схвалення серед його колег, науковців, дослідників-географів з усього світу.
Фундаментальна праця Олега Шаблія “Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії” вийшла друком у 2001 році. Йому належать також: “Математичні методи в економічній географії”, “Лісопромислові комплекси Української РСР”, “Основи загальної суспільної географії”, 2 томи “Суспільної географії”, “Географія: світи, реґіони, концепти”, “Соціально-економічна географія країн світу” та інші.
При Львівському національному університеті став зачинателем наукової серії “Постаті українського землезнання”. Вийшло 14 книг, які розповідають про видатних українських науковців-географів.
Не оминув Олег Шаблій селище Курівці, де й народився. У 2011 році вийшла його краєзнавча праця “Село на золотому Поділлі”.
Атлас Львова
Під керівництвом Олега Шаблія упродовж 2005-2010 років було розроблено “Львів. Комплексний атлас”. Це фундаментальне картографічне напрацювання є першим в Україні атласом великого міста.
Атлас виготовлений картографічним науково-виробничим підприємством “Картографія”, провідним в галузі розробок й видання тематичних карт, атласів, географічних інформаційних систем.
“Львів. Комплексний атлас” особливий тим, що вміщує 243 карти, 217 слайдів, 17 текстових пояснень, картосхеми і картоїди.
Чим, окрім географії, захоплювався Олег Шаблій?
У колі інтересів Олега Шаблія була не лише географія. Безумовно, що наука повністю поглинула науковця. Захоплювався музикою і малярством. Інтерес до творчості з’явився ще в Бережанському педагогічному училищі. Академік досліджував історію України, Львівського університету й, зокрема, народних символів.
