Особливості господарського комплексу Почаївської лаври

Найбільша святиня, що на Заході України має не лише цікаву історію становлення, але й у минулому була одним із найбільших землевласників у регіоні. Пропонуємо вам дізнатися, чим саме володіла колись і володіє зараз Почаївська лавра. Далі на ternopil.name.

Чим особлива Почаївська лавра?

Почаївська лавра до сьогодні є оплотом віри християнської на західноукраїнських землях. Вона – найбільша святиня Волині та друга після Києво-Печерської лаври. Історія монастиря є досить непростою. Впродовж століть він змінював кілька конфесій і навіть був осередком чорносотенного руху Волині. За легендою, його заснували ченці Києво-Печерської лаври, що втікали від нападу татар ще у 1240 році. Відтак розпочалася історія становлення сучасної церкви на теренах Тернопільщини. 

Саме ж будівництво кам’яного храму розпочалося лише у XVI столітті. В ті часи Почаїв і всі прилеглі землі належали руській шляхтинці Анні Гойській. Вона записала великі пожертвування на розбудову Почаївської церкви і одноповерхової келії для ченців. З ХІХ століття старі будівлі комплексу почали реконструювати, а також споруджувати нові. У цей період було збудовано дзвіницю, друкарню, Троїцький храм і надбрамний корпус. На сьогодні Почаївська лавра – це не лише святиня, але й популярне паломницьке і туристичне місце. 

У Міністерстві зауважили, що комплекс пам’яток “Почаївська лавра” охоплює Успенський і Троїцький собори, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіниці і надбрамний корпус. Цікавим є і господарський комплекс лаври. Той, хто стверджує, що Почаївська лавра є лише культурно-освітнім осередком  – помиляється. Здавна вона посідала чільне місце й у розвитку промисловості та економіки краю. Давайте ж розглянемо це питання більш детальніше. 

Хто займається господарством при монастирях?

Відомо, що здавна у володіннях монастирів перебували великі земельні угіддя або й навіть сільські комплекси. Завдяки їм, у тому чи іншому регіоні, відбувався розвиток економічного життя. Безумовно, Почаївська лавра – не виняток. Цій святині дотепер належить чимало угідь і господарських комплексів. А ще вона залишається потужним осередком культурного життя Тернопільщини. 

Деякий час господарський комплекс лаври справляв велике значення на економіку краю. Здавна ченці та монахи у цьому святому місці займаються різними видами діяльності. Однак чому це відбувається? Існує таке поняття, як “послух”. Він може бути різноманітним і залежить, передусім, від розміру монастиря, числа насельників, географічного розташування тощо. Залежно від монастиря, послух буває таким: робота на пасіці, у саду, на городі, в іконописній майстерні, складі тощо. Для монахів це є робота, що доручає їм їхнє ж керівництво. 

У Почаївській лаврі здавна займаються різними видами діяльності. Серед них найбільш розвиненими є бджільництво, скотарство, сільське господарство і городництво. Це спричинило створення заводів, що приносять значний прибуток. Сучасний вигляд Почаївської лаври, її комплекс суттєво відрізняється від того, що був 1-2 століття тому. На сьогодні там діє власний готель для туристів і кафе, а минулому навіть працювала поштова станція. 

Розвиток сільського господарства при Почаївській лаврі

Одним із основних видів економічної діяльності, що посідає чільне місце при Почаївській лаврі, є і залишається сільське господарство. Тут займаються вирощуванням різних видів рослин, одна частина з яких йде на продаж, а інша – на виготовлення різноманітної продукції, яку також можна придбати. 

Фото ілюстративне

Почаївська лавра навіть має власний фруктовий сад. Колись їй належало аж 6 таких садів. Щоправда, більша частина йшла під оренду. В Кременецькому повіті, у минулому столітті, цей комплекс був одним із найбільших землевласників. Почаївська лавра також володіє виноградниками. З отриманого врожаю вони виготовляють власного виробництва вина. Його також можна придбати в їх магазині. 

Фото ілюстративне

Ще у 1925 році під користуванням лаври перебувало близько 1259 кв. саженів землі. Тут займалися вирощуванням картоплі, цибулі, огірків, буряків тощо. Це приносило не тільки певний прибуток, але й впливало на формування господарського комплексу Кременеччини. 

Фото ілюстративне

Поряд з сільським господарством варто виділити і бджільництво. Ця діяльність належить до провідних галузей сільського господарства та передбачає розведення бджіл; отримання від них меду й похідних продуктів. Бджільництво також було основним джерелом прибутку. До сьогодні є провідною ланкою діяльності у господарському комплексі лаври. Отриманий мед йде на продаж. Звісно, що деяка його частина внутрішньо споживається. З кожним роком кількість отриманої продукції лише збільшувалася. Це вплинуло, передусім, на покращення якості меду та обсягів його реалізації. 

Тваринництво 

Велике значення у господарському комплексі Почаївської лаври відіграє й тваринництво. Воно приносить не продукти тваринного походження, але й хороший дохід. Лавра володіє стайнями, хлівами і курниками. У них утримуються різні породи коней, корови, свині, домашня птиця тощо. Наприклад, з корови отримують молоко, а з домашньої птиці – яйця. Це все також йде на продаж або у внутрішнє споживання. 

Фото ілюстративне

Лісові насадження 

У минулому Почаївська лавра займалася продажем деревини. Чи відбувається це сьогодні – невідомо. Ця справа колись, щоправда, приносила непогані додаткові прибутки. Реалізація збуту деревини відбувалася лише у Кременецькому повіті. Проте цю деревину не тільки продавали, але й використовували дуже часто і для власних потреб. Її застосовували у будівництві, ремонті та як паливо. 

Фото ілюстративне

За збереженням лісових насаджень пильнували і до сьогодні здійснюють постійний догляд. Регулярно проводяться санітарні вирубки. На їх місці насаджують нові породи дерев. А тих, хто здійснює вирубку лісу без дозволу – карали штрафами. Окрім господарського комплексу, на території Почаївської лаври також здійснюється промислове виробництво. 

Негативний вплив господарської діяльності на навколишнє довкілля

Як ми бачимо, господарський комплекс Почаївської лаври охоплює чимало видів діяльності. Вони, безумовно, мають вплив на економічне становище краю. Цей вплив позначився, передусім, на становлені тих галузей, що почали розвиватися тут ще у ХІХ-ХХ столітті. Однак чи шкодить така діяльність природі? Безперечно, що так. 

Будь-яка сільськогосподарська діяльність так чи інакше впливає на навколишнє середовище. Саме традиційні технології виробництва сільськогосподарської продукції порушують природну рівновагу й забруднюють довкілля. Дуже важко насправді перелічити всі проблеми, що виникають у результаті добування продуктів тваринного або рослинного походження. 

Перш за все, відбувається забруднення ґрунтів залишками мінеральних добрив або відходами тваринницьких ферм. До цього слід віднести бактеріальне зараження ґрунту. Від інтенсивної людської діяльності в сільськогосподарських роботах помітно зменшується видове різноманіття рослинного і тваринного світу. Це спричиняє до його обідніння. 

Внаслідок неправильного ведення діяльності, ґрунти здатні виснажитися, заболотитися або ж засолитися. Про те, як саме відбувається сільськогосподарська діяльність у Почаївській лаврі – невідомо. Однак ми можемо бути впевнені у тому, що будь-яка схожа діяльність так чи інакше впливає на природу. Для того, щоб запобігти ще більшому згубному впливу необхідно розробити чіткий комплекс дій. 

Загалом, питання господарського комплексу Почаївської лаври залишається відкритим. Воно потребує більш детального дослідження. Як і в минулому, так і сьогодні, ця святиня є одним з величних в Україні місць прощі. Сюди щорічно приїжджають тисячі туристів і паломників з метою духовного збагачення і не тільки!

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.