Найбагатші родовища крейди розташовані у межах Європи. Вони зустрічаються від Західного Казахстану до Британських островів. Ця давня порода, що утворилася ще 66 мільйонів років тому сьогодні віднайшла застосування у багатьох галузях. Великий крейдяний пояс простягається крізь всю Європу. Він охоплює й значну частину території України. На території нашої держави знаходиться близько 60 родовищ цієї осадової породи. Однак основні запаси розташовані в межах Донбасу.
Волинська, Рівненська і Тернопільська області теж нічим не поступаються за кількістю покладів крейди. На території Тернопільської області було розвідано більше 300 родовищ нерудних корисних копалин. Серед них незначну частину становлять родовища крейди. Вони знаходяться у північній її частині. Запасів крейди тут насправді є чимало, однак родовищ, навпаки- небагато. Чому так? Давайте дізнаємося на ternopil.name.
Історія утворення крейдяних покладів
Крейда- це осадова, малозцементована гірська карбонатна порода, що на більш ніж 90% складається з кальциту. Крейдяній породі притаманний білий колір, розсипчастість і відсутність запаху. Поглянувши на ню під мікроскопом, можна помітити чимало дрібненьких черепашок, що склали основу цієї осадової породи. Що цікаво, вона є повністю нерозчинною у воді. Звідси виникає питання, як саме вона утворилася на Землі?
Насправді, історія її утворення розпочалася більше 145 мільйонів років тому. Крейда повільно накопичувалася у великому морі, що знаходилося в Північній Європі. Закінчився процес утворення лише 66 мільйонів років тому. А ,отже, тривав близько 79 млн. років. У цей період утворилися й крейдяні поклади у межах Тернопільської області. Загалом утворення проходило у кілька етапів. Найперший характеризувався великим поширенням в межах материків мілководних морів і заболочених низовин. Тоді ж відбулося й підвищення рівня моря, так званна трансгресія, під час якої й відклалися потужні поклади крейди.
Щодо України, то наприкінці першого етапу утворення море почало охоплювати значні території. А вже під час другого періоду воно досягло максимальних розмірів. Лише деякі ділянки виступали над водою. Це Українських кристалічний щит і Донецький кряж. Український кристалічний щит простягається вздовж середньої течії Дніпра смугою, довжина його складає більше 1000 км а ширина близько 250 км. Тернопільщина знаходиться у межах Волино-Подільської плити, а отже, можемо бути впевнені у тому, що вона повністю деякий час знаходилася під водою. Про це свідчать і певні знахідки. Наприкінці крейдового періоду, розпочалася нова, альпійська фаза гороутворення.
Помилково буде вважатися, що під час крейдового періоду в Україні, зокрема на Тернопільщині, утворилася лише крейда. За своїм різноманіттям і кількістю корисних копалин цей період посідає одне з провідних місць.У природі крейда зустрічається в різноманітних формах. Існує кілька її видів: іспанська, французька, озерна, червона тощо.
Найбільші поклади крейди в Україні
В Україні крейдові поклади найактивніше розробляються на території Донбасу, Придніпров’ї та Придністров’ї. Станом на сьогодні, у нашій державі налічується близько 60 таких родовищ. Найбільшу кількість крейди видобувають у Слов’янському, Краматорському, Білогорівському, Здолбунівському, Новгород-Сіверському та інших родовищах. Значні поклади, крім перелічених регіонів, зосереджені в межах Тернопільської, Рівненської та Волинської областей. Однак давайте це розглянемо більш детальніше на прикладі Тернопільщини.
Де зосереджені поклади крейди у Тернопільській області?
Поклади крейди у межах Тернопільської області розміщені нерівномірно. Їх родовища знаходяться на півночі, зосереджені у Кременецькому та Шумському районах. Проте за кількістю покладів перше місце посідає Кременеччина. Найбільше їх знаходиться у селищі Підлісці. Особливістю цих покладів є близьке до поверхні землі залягання. А це усього 10-40 метрів. Крейдяні поклади тут мають значну товщину. Це дозволяє вести видобуток відкритим способом. Варто зазначити, що це один із найпоширеніших способів.
Виникає запитання: “Що таке відкритий видобуток і як саме він відбувається?”. Відкрите розроблення родовищ це видобування копалин безпосередньо із земної поверхні. Воно полягає у приготуванні поверхні землі, у разі потреби його осушення, розкритті та виконанні розкривних і видобувних робіт. Відкритий спосіб називають ще кар’єрним. Його застосовують найчастіше для видобування твердих корисних копалин. Цей процес проходить згідно з затвердженими проєктами, правил технічної експлуатації та охорони надр адже будь-яке недотримання може спровокувати масштабне екологічне забруднення, погіршення земельного покриву та інших проблем, що пов’язані з довкіллям.
Загалом Поділля має обмежені ресурси цієї сировини. У найближчому майбутньому родовища можуть повністю спустошитися. Запаси тут не перевищують 15 мільйонів тонн. Тому планується проведення пошуково-розвідувальних робіт. Вони будуть націлені на нарощування запасів крейди в північних районах Тернопільської області.
У Тернопільській області, як і в багатьох інших, видобування крейди відбувається на відкритих кар’єрних розробках. Отримані брили подрібнюють, а потім поміщають у воду. При помішуванні на поверхню спливають частинки кальцію. Ці частинки висушують, після чого використовують у різноманітних цілях. А як щодо не перероблених каменів? Їх відправляють на випал задля отримання вапна.
Фото з Google Maps. Кременецький крейдяний завод
На території Шумщини знаходяться значні поклади крейди в межах Цеценівської сільської громади. Там розташувався Цеценівський крейдяний кар’єр. У Кременці навіть колись функціонував один із найбільших в регіоні Кременецький крейдяний завод. Загалом місто було досить потужним. Однак у 2016 році господарський суд Тернопільської області визнав банкрутом завод і відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру.
Де використовують крейду?
Крейда має широке застосування. Її використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, будівництві тощо. У промисловості крейду застосовують для виробництва вапна, цементу, соди, скла та шкільної крейди. Щодо сільського господарства, то тут цей матеріал активно використовують у вапнуванні ґрунтів і підживленні тварин. Крейдовий матеріал ще застосовують у виробництві килимів, лінолеуму. Він надає міцності матеріалам, покращує їх теплозберігаючі властивості.
Найцікавішим є те, що крейда знайшла застосування навіть у косметичній галузі. Вона становить основу будь-якої губної помади, пудри і навіть кремів для обличчя чи тіла. Також її застосовують у виготовленні комбікорму чи ґрунтових добрив. Без крейди не може обійтися навіть жодна паперова і картонна промисловість.
Більше того, цей матеріал навіть застосовується у виробництві скла, гуми, лакофарбових матеріалів, пластмаси, каучуку тощо. Щодо меленої крейди, то вона використовується передусім як дешевий матеріал побілки чи фарбування стін будинків. Перед нами постає цікаве питання: А чи безпечна крейда? Чи безпечно її використовувати? Безумовно – так. Цей матеріал є абсолютно безпечним у використані. 
Такі висновки ми можемо зробити зі застосування її у косметичній промисловості. Люди, яким не вистачає кальцію інколи можуть вживати крейду в організм. Однак для цього не слід використовувати звичайну крейду. При нестачі кальцію в організмі лікар може приписати до їжі медичну крейду. Спеціальний препарат, який містить її в основі продається у аптеці. Вона чудово впливає на самопочуття, покращує стан нігтів, зубів і кісток.
