Геологічні пам’ятки Тернопільщини

Тернопільщина – це регіон, який багатий історичними пам’ятками, культурними надбаннями, приємними людьми та чудовою природою. Якраз про неї, в розрізі геологічних пам’яток природи, детальніше розкаже видання ternopil.name.

Геологія – це наука про землю, її будову, склад, корисні копалини, вулкани, гори, мінерали та багато іншого. Далі детальніше про найцікавіші геологічні пам’ятки області.

Бабинецький менгір

По іншому цю пам’ятку ще називають Баба. Візуально – це камінь, який знаходиться на площі 0,05 га над річкою Нічлавою, біля села Бабинці, що на Чортківщині. Але цікаве інше. А саме, те, що з цим каменем пов’язана легенда. Справа в тому, що камінь колись нагадував постать жінки, які зіщулилась. Легенда говорить, що це закам’яніла дівчина, яка мала багато гріхів і приходила до односельчан та священика вимолювати пробачення. З часом її покута закінчилась і блискавка зруйнувала фігуру, щоби камінь залишився для застереження інших від гріхів. А отже, зараз залишилась лише нижня частина фігури.

Відслонення крейди в місті Кременець

Це чергова пам’ятка природи, яка розміщена в старому кар’єрі східної частини міста Кременця площею 0,25 га. Пам’ятка має вигляд білої писальної м’якої крейди з численними рештками викопної морської фауни (морських їжаків і скатів, теребратулів, зубів акул та інших). Тут чітко видно 5 горизонтів, попадає і марказит діаметром 5-6 см.

Данилова гора (Стіжок або Трійця)

Гора розташована біля хутора Данилівка Кременецького району. Площа гори 11,5 га. Про гору існує легенда, яка говорить, що галицько-волинський князь Роман Мстиславович, батько Данила Галицького, оглядаючи волинські землі якось зупинився табором біля Стіжка. Саме тут він отримав звістку, що його дружина Ганна народила першого сина. Його назвали Данилом. А тому на честь події князь наказав тут збудувати фортецю на горі назвавши її град Данилів. Надалі, після того, як Данило Галицький виріс, то постійно зміцнював та покращував свій град і перетворив його на неприступну фортецю. А тому місто Данилів згадується в літописах. А коли в 1240 р. почалось вторгнення татаро-монголів і руські фортеці падали одна за іншої, то встояли саме Кременець та Данилів. Пізніше, в 1261 р. на вимогу татар Данило Галицькій наказав знищити чимало укріплень волинських міст, зокрема й Данилова.

Археологи розкопували місто і виявили руїни масивних будівель, стін (йшли трьома концентричними колами), які захищали град. Кожна стіна була нездоланною лінією оборони. Вона була складовою оборонного ансамблю південної Волині.

На вершині гори між дубами та ясенами стоїть храм Святої Трійці – пам’ятник архітектури, де збереглися рештки давнього печерного монастиря-скиту X століття. Це один з перших монастирів Волині. Його було збудовано над печерою на вершині гори і зруйнований татарами монастир воскрес в добу Іова Почаївського у XVI столітті. Церква побудована з дикого каменю, почорнілого від часу. Храм невеликих розмірів двокупольний з добудованою дзвіницею. В давні часи тут знаходилася чудотворна ікона Святої Трійці.

Дівочі скелі

Діво́чі Ске́лі – це гори на Кременеччині в межах національного парку «Кременецькі гори». Розміщенні на північно-східній околиці міста Кременця. Тут багато вершин, урвищ, гротів, печер (найбільша студентська). Схили поросли дубом, грабом, липою, кленом і сосною, різними рослинами. Підніжжя скель вкрито білою крейдою, як містить рештки давньої фауни.

Також ці скелі мають легенди, яка розповідає про походження їх назви. Якось в цих горах стали на стоянку татари і почали ділити між собою дівчат, яких взяли в полон. Між дівчатами була дівчина-попівна, яка підтримувала інших щирою молитвою. Коли вони закінчили молитися, то татари впали в дивний сон і кинулись один на одного вбиваючи своїх одноплемінників. А дівчата на знак вдячності побудували на цьому місті монастир. Такий вчинок не входив в плани диявола, а тому він підняв аж до хмар велетенську скелю і кинув її на храм. Монастир встояв, а каміння розкидане по горах і є рештками цієї скелі.

Є й інші версія походження назви. Дівчата, щоб не потрапити в полон до татар зв’язалися косами і кинулися з скель в урвище.

А ще за однією легендою, дівчата перетворилися на кам’яні брили і лежать біля підніжжя скель.

Дорогичівські скелі

Вапнякові скелі висотою 10 м знаходяться на лівому березі Дністра, біля села Литячі Заліщицького району. Тут є 3 печери: Камерна (15 м), Печера відлюдника та Кальцитова. У другій, як говорить і його назва, жив відлюдник. Про це говорять видовбані сходинки, вівтар, лежак. Інші печери цікаві своїми формами, вивітрюваннями. Поряд з печерами витікає сильне джерело, що утворює водоспад Печери висотою 8 м. Навколо ростуть різноманітні дуби, ясени, берези.

Криницький хребет

Криницький хребет – це геоморфологічне утворення в Коростятинському лісі біля с. Криниця Монастириського району. «Хребет» являє собою мінеральне напливне утворення, яка лежить на пісковиковому пагорбі. Схоже на хребет динозавра. Довжина 50 м, висота 1 м, ширина 1 м. Вчені зазначають, що цей вапняк виник в результаті випаровування мінеральної води джерела, яке просочувалося тріщинами. Така мінеральна вода містила в собі сіль і бікарбонат. Вік – 1 млн. років.

Печера Кришталева

Печера розташована в селі Кривче Чортківського району. Відкрита монахом-єзуїтом Габріель Жанжинський в 17-18 ст. В 1721 р. він видав книгу «Натуральна історія королівська Польського», де вперше згадав печеру. Її досліджували протягом ХІХ і ХХ ст. Але лише в останні десятиліття здійснено картографування і детальне вивчення.

Довжина печери 23 км, ширина – 2 м, висота – 2,7 м. Температура 10,6. Печера освітлена і приймає відвідувачі протягом року. Свою назву печера отримала через колір білих, кремових, рожевих кристалів, які періодично є на її стінах.

Млинки

Млинки – це гіпсова печера, яка розташована біля села Залісся, що на Чортківщині. Довжина 53 км. Температура 9,6 градуси. Стіни вкриті гіпсовими кристалами жовтого, білого, чорного та червоного кольорів. Вперше про печеру повідомлено в 1960 р. Тут живуть кажани 4-х видів, лиси. Жили куниці, вовчок сірий. Окремі частини печери відкриті для відвідування.

Печера Оптимістична

Ця печера гіпсова. Знаходиться знову ж таки в Чортківському районі, біля села Королівка. Довжина ходів складає 267 км. До кінця ще не розвідана. 5-та за довжиною серед печер світу. І найдовша гіпсова печера. Глибина залягання печери 20-80 метрів від поверхні. Багато глини, є сталактити, геліктити. Виявлені тут геліктити своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у вапнякових печерах. Є озера.

Рукомиські скелі

Скелі розташовано біля села Рукомиш знову ж таки в Чортківському районі. Поряд церква, річка, монастир. Тут знайдено багато кісток дрібних стародавніх тварин.

Скелі Словацького

Скелі розташовано на західній околиці міста Кременець. Площа 2 га. Висота скель 7-8 м, ширина 5-6 м. Ці скелі були місцем відпочинку польського поета Юліуша Словацького.

Славка (печера)

Гіпсова печера розташована біля села Кривче Чортківського району. Довжина ходів 9 км. Станом на 2015 р. вхід до печери не можливий.

Гора «Стіжок»

Гора ця – це гора-останець. Розташована між селами Стіжок та Антонівці Кременецького району. Площа 9,8 га. Складається з пісків, крейди, вапняків. На горі розташовано рештки літописної фортеці Істожек.

Отже, Тернопілля багате на геологічні пам’ятки. Серед тих, що не були відзначені тут слід відмітити Чортів Камінь, печера Язичницька, Тризуб, печера Угринська.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.