Масштабні катастрофи в місті, від створення і до поч. ХХ ст., які сталися через зміни погоди 

Сарана, нашестя пацюків, епідемії, землетруси, снігопади, повені, пожежі і навіть приліт комети – це природні катастрофи, які протягом сотень років дивували, викликали страх і загалом переслідували мешканців Тернополя. Вони викликали неврожаї, голод і смерть, але не змогли зламати волю до життя населення міста. Читайте на сторінках видання ternopil.name детальну інформацію про надзвичайні лиха в історії міста від його створення і до початку ХХ ст.

Про клімат регіону загалом 

Взагалі клімат нашого регіону – помірно континентальний. А це означає, що літо переважно не спекотне, зима помірна, кількість опадів достатня для вирощування різноманітних культур. Весною і восени бувають відповідно пізні весняні та ранні осінні заморозки. Найхолодніше буває в центральній частині області. Ще називається «холодне Поділля». Середньорічна температура 6,9 градусів Цельсія. А найтепліше на півдні, в Придністров’ї – «Тепле Поділля». Середньорічна температура – 7,4 градусів Цельсія.

Чума 16-17 ст.: напади татар

Розташування Тернополя та області на значній віддалі від Кримського півострова рятувало населення цього регіону від їх спустошливих набігів. Але все ж за період 1544–1698 рр. їх сталося 14. І хоча більшість вдалося відбити, але все ж напади ординців, знищення майна, худоби, забирання в ясир його мешканців впливали на життя населення цього краю. Постійно доводилось тримати сторожу, розбудовувати замок, ремонтувати стіни, оплачувати послуги найманців, поповнювати запаси пороху, гармат, гаківниць і т.д. Останній напад татар відбувся в 1694 р., а за іншими даними в 1698 р.

Нашестя сарани

В 1673 р. і в 1690 р. на Тернопіль впало інше нещастя. А саме нашестя сарани. Ця шкідлива комаха розмножується в плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та деяких інших річок. Розмір від 2 до 10 см. Може змінювати свій розвиток в залежності від щільності комах. Тобто, якщо личинка сарани бачить сусідніх личинок, то вона запускає гормональні зміни, які призводять до розвитку, що впливає на утворення сарани стадної фази. Якщо ж не бачить, то розвиток відбувається в так званій поодинокій формі. Саме у вказані вище роки сарана зібравшись у зграї знищила врожай навколо Тернополя і це спричинило неврожай.

Землетруси, комети, затемнення й інше

7 червня 1738 р. в Тернополі відчувалися сильні підземні поштовхи. Мешканці хвилювались і ховались в підвалах. Через 5 років, в 1743 р. міщани бачили велику комету. Астрономи назвали її Комета Шезо. Вона спостерігалась в 1743-1744 рр., мала складний і довгий хвіст. А в 1748 р. наші предки спостерігали затемнення сонця і хвилювались чи не буде якоїсь більшої біди. А вона не забарилася. Через місяць знову налетіла така кількість сарана, що поля були вкриті нею товстим шаром майже на півліктя.

21 березня 1764 р. знову відбулося затемнення сонця після якого не відбулось більше жодних лих. Частими були знищення будівель блискавками. Так, в люстрації (описі) Скали-Подільської за 1765 р. вказано, що «в замку є новий палац, який кілька років вже спалений вогнем блискавки через що стоїть спустошений». В 1768 р., в Тернополі, якраз на Великдень, що був в цьому році в травні, випав сніг до колін.

Епідемія чуми

Крім природних лих, Тернопіль не минали й епідемії. Так, влітку 1770 р. до міста прийшла чума (мор). На дорогах стояли озброєні вартові, які перевіряли осіб, що на в’їзд і виїзд з міста. Побороти хворобу вдалося лише взимку завдяки морозам. Загалом від чуми померло 3 тис. українців, поляків та 1 тис. євреїв, а це близько половини міського населення. Багатьох померлих ховали на кладовищі. На вулиці Чернівецькій навіть був хрест на могилі невідомого тернопільського міщанина-різника, який помер 30 грудня 1770 р. Тривалий час (до 1892 р.) біля костьолу стояв пам’ятний хрест на пам’ять про померлих тернопільських міщан. В 1778 р. чума повторилася. Знову було багато померлих.

Вітряна віспа та землетрус

В 1818 р. в місто прийшла вітряна віспа (гостре інфекційне захворювання, яке вражає всю шкіру та ускладнює роботу серця). Дослідники зазначають, що в цьому році з Росії та Білорусі було вигнано католицький орден оо. Єзуїтів, який проповідував фанатичну католицьку віру. Можливо епідемія та їх вигнання мають зв’язок.

26 листопада 1828 р. о пів на четверту ночі міщани прокинулися від сильних поштовхів, які тривали близько хвилини часу. Жертв, як і руйнувань не було, але тернополянам було що обговорити наступного дня.

Азіатська холера

Протягом травня-вересня 1831 р. в місті лютувала азіатська холера. Померло близько 1300 мешканців, а це 10% населення. Для боротьби з епідемією влада зачинила школи, храми, заборонила зібрання. Служби Божі відправлялись на Торговій площі. Для ізоляції хворих будували бараки на території старого парку та стадіону. Шпиталь для лікування був збудований біля ставу. В місті з’явилася посада міського лікаря. Найбільше померло в серпні. Останньою була тернополянка Анастасія Онуферко. Померлих ховали за містом, але сьогодні це перетин вулиці О. Польового та Степана Бандери, де в 1770 р. ховали померлих від чуми. Пізніше, в 1834 р., на місці поховання родина Даниїла та Анни Сеньковських встановили пам’ятний хрест на високій іонійській колоні з фігурою св. Даниїла.

Пожежі й епідемії 30-60-х рр. ХІХ ст. і страшна комета

В 1832 р. пожежа знищила значну кількість дерев’яних будівель міста. Вітер і посуха сприяли швидкості поширення вогню. Довелось все відбудовувати.

24 січня 1834 о 8.30 вечора розпочалася гроза (взимку, уявляєте). Грім і блискавки пошкодили будинки в місті та околицях. Далі почалася злива, яка підняла воду в ставу і знищила мости та млини на Сереті. Тернополяни писали, що ніколи раніше такого явища не було в місті.

В листопаді 1835 р. в місті панувала нервова пропасниця (малярія), яка характеризувалася високою температурою, м’язовими болями, ураженням нервової системи, висипом, діареєю, нудотою. Хворіли 63 учні гімназії.

30 серпня 1836 р. на місто впала буря. Вітер закрив хмарами небо. Стало темно, як вночі. Випав град розміром з куряче яйце. В гімназії було вибито 267 шибок, а в будівлі єзуїтів 223.

В 1838 р. потужні аномалії відбувалися взимку. На Новий рік був мороз 28 градусів, а 23 січня, ввечері, відбувся сильний землетрус, який тривав 2 хв. Барометр показував високий тиск. Жертв не було, але цікаво, що 4 роки назад такий же землетрус відбувся фактично в той же день.

В 1840-1841 рр. взимку приходили морози в 32 градуси. В липні прийшла епідемія холери, яка забрали життя кількох сотень мешканців і була зупинена у вересні. Боротьба ускладнювалась через санітарний стан міста, а саме відсутність каналізації, джерел свіжої води, необхідної кількості лікарів.

Холера повторилась в серпні 1863 р., прийшовши з підросійської частини України. Найбільше хворих було в старій частині міста, на Ринку. Початок навчального року довелось перенести на 16 вересня.

Вночі 27 вересня 1865 р. пожежа, яка розпочалась в районі ринку, сприщила знищення 38 будинків. В наступні роки пожежі продовжували нищити місто. Так, 15 лютого 1866 р. о 2-й годині почало палахкотіти на Микулинецькій. Пожежники приїхали за 45 хв. Рятувати не було що. А в липні почалася така злива, що вулиці перетворились на річки. На микулинецькому передмісті перекинулась фіра з гноєм. Загинуло 2 людей та 3 коней.

Цікавим був 1868 р. Адже взимку 1868 р. на західній частині неба стало видно комету з довгим хвостом. Очевидці повідомляли, що він протягався від ставу до старої швейної фабрики. Таке явище спричинило паніку: ревіла худоба, іржали коні, вили пси. Люди вірили, що може початися війна.

Спека 34 градуси в травні 1869 р. спричинила декілька сильних ураганів з градом. А 7 вересня на вулиці Перля поряд з кам’яницею Л. Пунтшерта почалася пожежа, яка мала шанси перекинутися на сусідні будівлі, зокрема костьол. Ситуацію врятували вояки 15-го полку князя Нассау і гусари 5-го полку Радєцкого. Вогонь загасили за годину.

Буремні 70-ті роки: пожежі, повінь та продаж падалини м’ясниками

В 1870-1871 рр. тривала війна між Пруссією та Францією. В Тернополі теж очікували, що війна може перекинутися на австрійську територію. Особливо зросли побоювання після звістки про концентрацію російських військ біля Волочиська. А тому в місті військових перевели в стан підвищеної боєготовності, по вулицях почали ходити патрулі. Касу взяли під охорону.

Вночі 3 березня 1871 р. сильний вітер позривав дахи і комини в багатьох будинках. Мешканці побоювались, що й така доля очікує пошкоджені вежі зі старого Парафіяльного костьолу. А вода з Серету, яка була вкрита льодом прорвала дамбу і залила Оболонь та село Петриків. Вода почала спадати вже вранці. Жертв не було .

Епідемія холери спричинила відстрочення початку навчального року, який почався 16 вересня. Через хворобу було також зменшено кількість глядачів у щорічних кінних перегонах, які проходили на луках біля Смиківців.

В жовтні 1872 р. відбулась низка пожеж на Смиківецькій, Микулинецькій, Татарській, Дівочій і Глибокій. Згоріло 23 будинки. Пожежники приїжджали пізно, бо їм заважала новозбудована залізниця. Черговий на переїзді не пропускав бочки з водою, адже наближався потяг. В цьому ж році було створено добровільну «Страж Пожарну» для допомоги офіційним пожежникам.

Влітку 1873 р. пожежа дісталася й старого замку. В її результаті вибухали гарматні снаряди. Уламки розлетілися на луку біля ставу і трава тут горіла. Мешканцям доводилось пізніше водити худобу на пасовище за місто. В липні 1875 р. спалахнула стайня біля Нового замку (там зараз готель «Тернопіль»). Згоріла єдина в місті театральна зала. Знову запалав старий замок. Постраждали військові казарми та будинки біля замку, які були вкриті соломою. Місто отримало збитків на 40 тис. зл. рин. Замок було відбудовано швидко, до вересня, але ремонт не врахував його архітектури, а тому оригінальність була втрачена. Через місяць після пожежі, 17 серпня, стався землетрус силою 4 бали, який відчула вся Східна Галичина, в т.ч. й Тернопіль.

В червні 1877 р. місто знову було бомбардоване градом завбільшки з куряче яйце. Дощ і град повибивав сотні віконних шибок, знищив плоди на деревах та загалом наніс руйнуванню міському господарству. Цього ж місяця 1878 р. в місто з Росії було занесено плямистий тиф. Джерелом хвороби став учень з Підволочиська, який їздив до батьків.

В 1879 р., в серпні місяці, натовп тернополян уважно спостерігав за подіями, які відбувалися в міському суді. А подія заслуговувала на увагу всього міста. Адже тут протягом півроку судили 27 м’ясників, які годували людей падалиною. Для міста, яке залежало від постачання продуктів, а також для людей, які помирали як мухи від неякісної їжі та води такий злочин мав катастрофічне значення. Суд виніс справедливе рішення арештувати та покарати злочинців. А тому міські обивателі були задоволенні ним.

Нашестя щурів, снігопади та смерть дітей через епідемії

В цьому ж році в місті панувало нашестя щурів. Вони мандрували зі сторони Петрикова на північ. Очевидці зазначають, що їх було так багато, що не було можливості їхати чи йти. У 1882 р. нашестя повторилося. На Підзамчі гризунів збиралось так багато, що міщани втікали на пагорби і звідти спостерігали за їх рухом

А взимку 1886 р. прийшла інша біда – сильні снігопади, а тому для того, щоб вийти надвір необхідно було прокладати тунелі. А в 1887 р. в місті панувала віспа. В Тернопільському повіті померло 4 785 осіб. У 1888 р. зима повернулася в Тернопіль з новою силою. Через сніг 19 лютого навіть було припинено рух потягів між Львовом і Тернополем.

Одного дня червня 1891 р. почалася сильна злива з градом, яка наробила шкоди, а наступного дня вітер зірвав дах з парового млина Р. Галля – найбільшого підприємства міста. В цьому ж році велика біда прийшла в місто, адже від скарлатини (гостре інфекційне захворювання, яке характеризується температурою, висипанням на шкірі та ураженням мигдаликів ротоглотки), дифтерії (інфекційне захворювання, що вражає ротоглотку, дихальні шляхи, впливає на нирки, серце, нервову систему) та віспи померли майже 2 000 дітей. Перша хвороба найбільше вразила єврейські квартали. Вона повилася і в 1899 р., 1900, 1902, 1908, 1911 рр. і тривала з перервами аж до 1914 р. Під спалаху цієї хвороби в 1908 р. на 300 хворих, переважно це були діти з бідних сімей, які мешкали біля старої броварні, було зареєстровано 72 смертні випадки. Влада боролася з хворобами закриттям шкіл, храмів, створенням лікувальних закладів.

Зима 1906-1907 рр. була щедрою на снігопади. Через шалену заметіль 17 січня припинили рух потягів на лінії Тернопіль-Ходорів. 23 січня температура впала нижче 30°С. Вулиці обезлюдніли. Ціна вугілля підскочила до 1.20 крон за «малий центнер». Однак через два дні вже падав дощ. А 6 жовтня 1907 р. стався землетрус, який відчули всі жителі Західної України. У Тернополі були два сильні поштовхи протягом 10 секунд.

Температурні рекорди ХХ ст.

Також можна підбити такі температурні підсумки на Тернопільщині. В місті Чортків найвища температура 38,8 градусів, а в Кременці – 37,3 градуси. Найтеплішим на Тернопільщині за всю історію спостережень був 1989 р., коли середньорічна температура становила 8,9 градусів С.

Мінімум температур зафіксовано в 1944 р. Найхолодніше було в таких населених пунктах: село Білокриниця Кременецького району – мінус 36° С. Місто Тернопіль – мінус 34° С. місто Бережани – мінус 33° С. А найхолоднішим був 1980 р. із середньорічною температурою плюс 5,7° С.

Отже, період 16-20 ст. був складним для населення міста Тернополя. Наше місто, як і будь-яке інше в Україні, Європі і світі переслідували численні епідеміологічні хвороби, як віспа, скарлатина, чума, холера, тиф, дифтерія. Сюди приходили природні катастрофи, як зливи, гради, землетруси, затемнення, посухи, снігопади, повені, а також мешканці могли споглядати комети, які на думку тернополян скоріш за все несли нещастя. Саме так люди трактували їх появу. Також частими “гостями” в Тернополі були кримські татари, які в 16-17 ст. приходили сюди по ясир, тобто рабів, з’являлася сарана, були й нашестя пацюків.Наявність великої кількості дерев’яних будинків і необхідність використовувати дрова для опалення помешкання чи приготування їжі спричиняли пожежі, які часто нищили значну частину міста. Тим більше, що пожежники з’явились лише в ХІХ ст. А тому життя наших предків було складним і нелегким, але вони змогли побороти всі повороти долі і кожного разу відновлювали місто, як ми зможемо відновити, як доведеться.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.