Усім є відомий той факт, що основна частина всіх горючих, рудних корисних копалин і родовищ знаходиться на сході України в межах Луганської та Донецької областей. Проте мало хто знає, що Тернопільщина також є багатою на усілякі мінерали, а на її території знаходяться поклади родовищ. Далі на ternopil.name.
Які поклади корисних копалин знаходяться в межах області?
Відомо те, що в межах області вже розвідано та досліджено близько 300 родовищ з корисними копалинами. Було знайдено поклади вапняка, крейди, мергелю, гіпсу, пісковиків, глини тощо. Незважаючи на те, що тут відсутні значні поклади вугілля та залізних руд, мінерали, які знаходяться в регіоні є не менш важливими. Що цікаво, родовища розміщені на території усією області й є сировиною для виробництв будівлельних матеріалів, які також користуються не меншим попитом аніж горючі корисні копалини.
Серед поширеності перше місце в області посідають суглинки та глини, родовищ яких знайдено близько 100. Серед них виділяють за розміром: великі, середні та маленькі. Вони слугують сировиною для виготовлення цегли та черепиці. До великих належать: Тернопільське, Оришківське, Чортківське та Теребовлянське.
Серед покладів на Тернопільщині знаходяться родовища пісковиків, які переважно розміщуються біля берегів річки Серету та Гнізни, а також Теребовлянському, Чортківському та Бучацькому районах. Найбільшими родовищами із цими корисними копалинами є Буданівське, Застіночне та Застінківське.
Вапняки охоплюють велику частину Тернопільщини, їх було знайдено у Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Підгаєцькому, Бережанському, Бучацькому і Зборівському районах. Що цікаво, на Бережанщині та Борщівщині розміщуються всесвітньо відомі вапнякові печери, довжина яких сягає від 20 до 30 метрів в довжину.
Крейдяні поклади було знайдено на території Кременеччини та Шумщини, а найбільше – у селі Підлісці. Гіпсові породи було розташовані в межах районів Заліщицького та Борщівського, між річками, що там протікають Серетом і Збручем. Поклади осадової гірської породи, мергелю, розміщується в західній частині області, а гравій навпаки, у прирічкових долинах Дністра, Серету та Золотої Липи, що південніше.
Серед нерудних корисних копалин, значну частину становлять поклади піску на території усієї Тернопільщини. Найбільшими родовищами, які функціонують є Тернопільське та Бережанське. Окремо варто виділити те, що незначну частину становлять поклади фосфоритів та бентонітових глин.
Незважаючи на те, що значні родовища паливних корисних копалин розміщується на сході України, в межах Тернопільщини буре вугілля і торф було також знайдено, але в незначній кількості.
Родовища вапняків на Тернопільщині
Поклади вапняку в Тернопільській області утворилися з вапнякового матеріалу, на який був здійснений вплив живих організмів. Його використовують для виготовлення щебеню, стінових блоків, облицювальних плиток тощо. Серед його родовищ, в регіоні знаходиться Підвисоцьке родовище вапняку на березі річки Нараївка, яке було розвідане ще в 1954 році. Площа його складає 9.5 га, і воно вважається відносно невеликим, потужність усього- 11.9 м. Воно є придатним до виготовлення вапняку 2-го сорту. Це родовище розробляє ВАТ “Підвисоцький завод будівельних матеріалів”, де й виготовляє вапно та вапнякове борошно.
Скала-Подільське родовище знаходиться неподалік селища міського типу Скала-Подільська Борщівського району. Воно було розвідане ще у 1956 році Укрпроєктом, зараз його розробляє ВАТ “Тернопільський кар’єр” . Це родовище унікальне тим, що тут знаходяться усі різновиди силурійських вапняків, які придатні для виробництва щебеню. Його умовно поділяють на 2 частини “Східну” та “Західну”, залежно від потужності вапняка. За підрахунками, тут знаходиться близько 6.43 млн м³ запасів.
Максимівське родовище розташоване неподалік села Максимівка Збаразького району. Його площа складає близько 126 га, а потужність- 48.3 м. Тут знаходяться поклади вапняків від світло-коричневого до жовтуватого кольору. Його, як і Старозбаразьке родовище розробляє ВАТ “Тернопільський кар’єр”. Усього на Тернопільщині розвідано 11 родовищ вапняку для випалювання вапна із загальними запасами понад 179 млн.т, а їх розміщення в регіоні є досить нерівномірним.
В межах області крім перелічених, знаходяться ще Торське, Угринівське, Демнянське,Потуторське, Жуківське, Іванчанське, Шилівське,Комарівське, Остапєвське, Яблунівське,Завалівське, Медоборське та інші родовища цієї корисної копалини.
Родовища пісковику в Теребовлянському районі
На Тернопільщині налічується всього 3 великих родовища пісковиків: Буданівське, Застіночне, Застінківське. Вони утворилися внаслідок цементації пісків у морських і озерних басейнах.
Застіночне родовище пісковиків розміщується неподалік села Застіноче Теребовлянського району. Відомо, що тут представлені пісковики давнього девонського віку, кварцові та щільні. Він придатний для виготовлення щебню, бутового каменю та слугує облицювальним матеріалом для пам’ятників, тротуарних плит тощо. За офіційною інформацією, у 2000 році запаси становили близько 1629 тис. м³ і це вважався один із найбільших рудників не тільки в області, але й в Україні.
Буданівське родовище за величиною своїх запасів належить до середніх. Воно розташоване за 15 км від Теребовлі й займає площу близько 34 га. Тут розробляється пісковик кварцовий, нижньодевонський, дрібнозернистий, рожевий тощо. Його площа покладів складає 4.7млн м³.
Застіноченське родовище також розміщується на території Теребовлянському району та займає площу близько 16.7 га. Сировиною служать девонські пісковики, кварцові, щільні, масивні тощо. Площа його покладів -1.6 млн м³.
Родовища піску
На Тернопільщині найбільша концентрація піщаної сировини зосереджена в межах Заліщицького та Бережанського району,а також спостерігається в Тернопільському і Збаразькому. Родовища, які представляються промисловий інтерес, знаходяться в основному на території цих районів.
Перш за все, це Чернихівське, Чистилівське родовища, що у Тернопільському районі, Волицьке у Бережанському ( 12275 тис. м³) , Зарудечківське (14673 тис. м³) у Збаразькому тощо. Основну частину піску також видобувають на Бережанському та Івашківському родовищах; Дубівецькому, Стегниківському й Лісному. Найбільшим вважають Новосілківське із запасами 11200 тис. м³, що знаходиться в Заліщицькому районі. Загалом, помітна тенденція розташування родовищ у безпосередній наближеності до споживача, тобто будівельних організацій, що створює певні зручності в їх добуванні та сприяє здешевлення собівартості матеріалу.
Родовища крейди будівельної на Кременеччині та Шумщині
Як відомо, поклади крейди спостерігаються в північних регіонах Тернопільщини. Тут вона залягає у вигляді пластів на глибину до 90 метрів. Одне із родовищ, Підлісецьке, було взято на Державний баланс області. Воно розташоване на Кременеччині в 4 км від залізничної станції міста Кременець. Крейда там має характерний жовтувато-сірий, білий колір із мікропорами.
Це родовище розробляється ще з 1970 року Кременецьким крейдовим заводом, тепер це ТОВ “Укркрейда”. Станом на 2014 рік, запаси там становили близько 12457 тисяч тонн, а споживачами продукції є переважно підприємства будівельних організацій.
Ще одне крейдове родовище, Новоставське, розташоване в Шумському районі, неподалік селища міського типу Шумське. Запаси становлять приблизно 100 тисяч тонн. Проте, в цьому регіоні існує ще низка менших родовищ, які є не є достеменно вивченими, серед них: Комарівське, Старопочаївське, Онишківське, Лозівське тощо.
