Таємниці підземного Тернополя: річка Рудка

Тернопіль – місто, що відоме всій країні своєю другою назвою – «Файне місто», а також своїм чудовим ставом, річкою Серет, парками, історичними будівлями, спортивними змаганнями. В той же час Тернопіль втратив можливість називатися українською Венецією через забуття в часи радянської влади річки Рудки, яка протікає через все місто і впадає в став. Детальніше про це розповість ternopil.name.

Як повідомляє видання gazeta1, річка Рудка текла фактично в центрі міста.

Початок річки

Річка починається в східній частині міста з джерела, що природно виникло в долині сучасного парку Національного Відродження. Раніше сюди стікала вода з схилів навколишньої місцевості. Тут чиста вода змішувалась з болотистими потоками і ставала каламутною, рудою. Далі рудка рухалася долиною до вулиці Коновальця набирала об’єму за рахунок стічних вод з вулиць Богдана Лепкого, Мирона Тарнавського, С. Рудницького та Старого парку. І далі фактично по сучасній вулиці Галицькій річка підживлена джерелами добігала до ставу. В став вона впадала двома рукавами. Один через вулицю Соломії Крушельницької та Білецької. Там зараз зняли частину бетонних плит і відкрили річку світові. А другий знаходився біля замку.

Рудка 

Розвиток міста в часи Австрійської імперії змусив владу вирішити чи потрібна місту ще одна річка, яка була причиною повеней, неприємного запаху, бруду. Мова про річку Рудку. Слово «рудка» означає – іржаве болото і є дуже промовистим для нашого ландшафту, загалом Галицького Поділля. Адже тут багато заліза і вода набирає іржавого кольору. Щоб цивілізувати річку по теперішній вул. С. Крушельницької, спорудили так звані аквадуки, тобто мости, яких було три чи чотири. Після спорудження залізниці в 1870 р. колишня річка перетворюється на канал. Довго відкритий канал на вулиці Сенкевича (Соломії Крушельницької) завдавав клопотів міщанам під час злив, адже вода підтоплювала сусідні будинки. Лише з повною реконструкцією цієї вулиці в 70-ті роки радянського періоду історії міста ця біда зникла, але й Рудка остаточно пропала з карти міста. Вона стала бранкою і була замурована в бетонні труби. Як Либідь в Києві чи Полтва у Львові.

Заруддя

Річка до речі, створила назву місцевості – Заруддя (Заруда). «Заруддя» це топонім північної дільниці Тернополя до початку I-ї світової війни (сучасна вулиця Броварна та За Рудкою). Що цікаво і обурливо, так це те, що полякам вдалося назву «Заруддя» змінити на офіційну «Нови Сьвят» і ця назва залишилась в радянській та сучасній українській термінології. В той же час назва вулиці, яка в польські часи називалася Крашевського, а в радянський Крупської, в наш час називається – «За Рудкою». А це свідчить, що ми рухаємося до відновлення історично українських назв, топонімів.

Рудка і українці

В часи польського поневолення у ХХ ст. кожен українець, який проживав в Тернополі гордився тим, що знав про існування річки Рудки і міг пояснити, як пройти до неї. В українців це викликало піднесення духу, адже згадувались українські назви, а не польські. Що цікаво, представники національних меншин, яких було чимало в Тернополі (євреї, поляки, вірмени), коли в них запитували про річку Рудку могли навіть перейти на українську мову. Тим більше, що Рудка не перекладається на польську мову, а отже свідчило про українську історію.

Get in Touch