В Україні є чимало мальовничих місць, краса яких захоплює подих. Одне із них – Дністровський каньйон, який є найбільшим каньйоном в країні. Його вважають одним із семи чудес України. Повідомляє «Ternopil.name».
Розташування Дністровського каньйону
Наймальовничіший каньйон України знаходиться на стику декількох областей: Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Хмельницької. Загалом його довжина сягає 250 кілометрів. Завдяки площі каньйон є найбільшим в Україні та Європі.
Вважається, що утворенню Дністровського каньйону сприяла геологічна будова місцевості, тектонічні рухи, водна та вітрова ерозії. В Тернопільській області каньйон охоплює такі райони як Борщівський, Бучацький, Заліщицький та Монастирський.
Свій початок каньйон бере в селі Петрилів Івано-Франківської області. Однак, найкрасивішими береги Дністра вважаються саме на території Тернопільської області в межах від річки Золота Липа до ріки Збруч.
Визнання не лише в Україні, але й в світі Дністровський каньйон отримав завдяки скелям, які вистояли протягом всіх подій за понад 400 мільйонів років. Скелі каньйону віднесені до пам’яток природи, аналогів яким практично немає ніде у світі.
Найбільш цінними є травертинові скелі. Саме вони утворюють надзвичайної форми печери, гроти, водоспади та сталактитові утворення.
Фауна та флора Дністровського каньйону
На берегах Дністровського каньйону ростуть рідкісні види рослин. Вони є значно різноманітнішими, ніж в національному парку «Кременецькі гори» та на Подільських Товтрах.
Найбільше рослинності знаходиться на прибережних схилах та полях каньйону. Зокрема, в Дністровському каньйоні можна побачити такі рідкісні види рослин як горицвіт, первоцвіт, ромашка лікарська, ясенець білий, цибуля круглонога, мигдаль степовий та інший.
Варто додати, що Дністровський каньйон має свій унікальний клімат. Зима зазвичай тут є м’якою та практично без снігу. Сніговий покрив не затримується на берегах, оскільки внизу температура є дещо вищою на кілька градусів.
Що ж до тваринного світу, він є не менш різноманітним, ніж рослинний. В тутешніх лісах можна зустріти борсуків, зайців, лисиць, білок, вепрів та інших. В Дністрі водиться близько чотирьох десятків риб. Подібна кількість видів свідчить про чистоту та екологічність ріки.
Весна на території каньйону приходить раніше, ніж на іншу територію. Літо завжди є помірно спекотним, дощовий період триває не довго.
Національний природний парк «Дністровський каньйон»
Щоб зберегти мальовничу природу Дністровського каньйону було створено Національний природний парк. Офіційно рішення про його створення прийнято 3 лютого 2010 року.
Ще на початку двадцятого століття у Подністров’ї були створені перші природоохоронні зони. Однак, загалом більша частина робіт по дослідженню цієї території проводилася протягом 1970-1990 років. Організував її відомий природоохоронець Микола Чайківський.
В 1977 році Тернопільська обласна рада прийняла рішення про створення Дністровського державного природного парку. В 1992 році засновано державний природний ландшафтний парк «Дністровський каньйон», який охопив площу більш як 42 тисячі гектарів.
В 2010 році указом Президента Україна до природного парку додано ще десять тисяч гектарів площі.
Найбільші печери в Дністровському каньйоні
Загалом на території Національного природного парку налічується 50 печер різної величини. В Дністровському каньйоні можна відвідати печери Оптимістичну та Озерну, які вважаються найбільшими печерами у світі.
Довжина Оптимістичної печери складає 240 кілометрів. Вона є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Печера розташована в межах Чортківського району та увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найдовша печера у світі.
Вона і до сьогодні вважається до кінця не вивченою. В печері є велика кількість звивистих шляхів, де можна побачити сталактити і геліктити. В печеру входять 15 ізольованих районів, зв’язаних між собою ходами.
Історія відкриття Оптимістичної печери є досить цікавою. В 1965 році львівські археологи проводили дослідження печери «Вітрова», що розташована неподалік села Королівка Борщівського району. Місцеві дітлахи показали дослідникам невеликий струмок, що йшов під землю. В той час львів’янам нічого не вдалося розкопати.
Археологи повернулися через рік та подолали глиняну перешкоду, через яку припинили дослідження минулого разу. Спочатку дослідники вважали, що довжина печери складає не більше трьох кілометрів. Наступні дослідження показали, що печера є найдовшою у Радянському Союзі. Свою назву вона отримали завдяки оптимізму львівських дослідників, оскільки в успіх їхніх досліджень не вірили колеги.
Печера Озерна розташована також в межах Чортківського району. Її довжина складає 140 кілометрів. Печеру відкрили ще в 1940-х роках. Щоб потрапити всередину, потрібно 15-20 метрів проповзти, після цього починаються просторі ходи. Печера має чимало залів. Час від часу її ходи затоплює і потрапити всередину можна лише на надувних човнах. Не так давно спелеологи відкрили новий район, де виявили чимало кісток древніх тварин.
Зайшовши всередину печери Озерна, ви наче потрапляєте в зимову казку, адже стіни немовби покриті інеєм. Щоправда, сьогодні печеру віднесено до заповідників і вона фактично закрита для масового відвідування. Загалом Озерна включає два райони – Ближній та Далекий. Туристів допускають лише в Ближній районах, проте вони повинні мати досвід подібних екскурсій. В свою чергу район Далекий закритий для екскурсій, оскільки вважається занадто важким.
Легенда про Дністер
З давніх-давен до нас дійшла легенда про назву ріки «Дністер». В ті часи, коли ще не існувало календарів, місцеві жителі звикли рахувати дні, записуючи їх на березі ріки. Кожен день відзначали паличкою на піску.
Одного дня вночі пройшла сильна злива, ріка вийшла з берегів та затопила берег. До ранку вода зійшла і стерла все, що було написано на піску.
Люди зранку вийшли на берег ріки і побачили, що вода стерла всі дні. Вони з подивом вигукнули: «Хто ці дні стер». З того часу ріку почали називати «Дністер».
