Вся правда про зникле поселення Червоногород

Міста та містечка-привиди… Чи знаєте ви такі місцини?Колись вони існували століттями, а сьогодні від них не залишилося й сліду. Кожен з них має свою історію. Сьогодні Червоногород, що на Тернопільщині, є справжнісіньким містом-привидом. На сучасній карті України його вже давно не існує. Та зникло воно не безслідно. Після себе залишило вежі палацу та руїни старовинного костелу. Далі на ternopil.name.

Однак, що ж саме криється в історії цього містечка, і чим воно відзначилося колись?

Таємниці назви “Червоногород”

Сьогодні на мапі Тернопільської області такого поселення як Червоногород вже не існує. Проте зникло воно з реєстру не так давно. Червоногород офіційно проіснував до 1970 року. Це місто колись було столицею з повітів Подільського воєводства.

 Відомості про Червоне місто як поселення міститься у літописах ІХ століття. Та коли саме виникло місто – невідомо. У різних джерелах його назва дещо варіюється. Одні величали це поселення Червоногородом, інші – Червоногродом. Існує ще також версія найменування міста Червоноградом. Та звідки ж пішла така химерна назва?

Червоногород. Літографія Антонія Лянге, початок ХІХ ст. Джерело: фото zbruc.eu

Згідно найбільш популярної версії, назва міста тісно пов’язана з яскраво червоним кольором глини в цій місцевості. Про найдавніше життя Червоногорода ми можемо довідатися з Географічного словника Королівства Польського, що датований ХІХ століттям. У ньому зазначається, що тут існувало “дуже давнє поселення, яке в хроніках називають Castrum rubrum” (“Червоний замок”)”. Проте у яких саме хроніках про це йдеться не зазначено. 

Існує чимало хибних версій етимології походження назви міста. Деякі дослідники вважають, що воно пішло з назви міста Червен.

Що залишилося від міста?

Червоногород свого часу був поважним містом і одним із найголовнішим на Поділлі. Сьогодні ж воно, на превеликий жаль, забуте Богом містечко. Про те, що колись тут вирувало життя нам розповідають залишки Червоноградського палацу та костелу. Місто має досить зручне розміщення: розкинулося на просторах невимовної краси природи Тернопілля. Неподалік замку знаходиться найбільший рівнинний водоспад України – Джуринський, що входить до складу національного природного парку “Дністровський каньйон”. А біля водоспаду досі можна розгледіти залишки старого млина. 

Джуринський водоспад

Колись місто лежало над річкою, що протікає, Джурин і за 4 кілометри від лівого берега повноводного Дністра. Сама місцевість є досить затишною. У центрі величезного каньйону височіє пагорб. Тому не дивно, що сюди полюбляють приїжджати на відпочинок туристи з усієї України.

Руїни Червоногородського замку

На вершині височенного пагорба постає у всій красі Червоногородський замок. Щоправда, до нас дійшли лише його залишки. Привабливими є таємні ходи цієї споруди. Місцеві жителі розповідають, що по ним можна потрапити до печери “Поросячка”. 

Руїни костелу Небовзяття Пресвятої Діви Марії. Джерело: фото templesua.jimdofree.com

Культовою спорудою давнього поселення є костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії. Він по праву вважається окрасою Тернопільщини, хоч і перебуває в аварійному стані. Відвідати це місце туристам буде корисно та пізнавально.

Капличка, вид до руйнування. Джерело: фото bspravy.org.ua

На місцевому цвинтарі розташована цікава капличка, яку зазвичай дуже часто оминають туристи. А, дарма! Ця споруда знаходиться у вкрай занедбаному стані, проте по залишках видно, що вона більше скидалася на античний храм, а не звичні нам католицькі каплички. Сумно, але зараз капличка не має того вигляду, що колись. 

Якщо ж вам рапто збагне на думку відвідати місто-примару Тернопільщини, то неодмінно це зробіть. Краще вирушати власним авто, адже маршрутки сюди ходять вкрай рідко. 

Значення міста у литовсько-руський період 

Відомо, що у XIV столітті Червоногород належав родині князів Коріатовичів. Ця династія литовсько-руських князів тривалий час управляла Подільськими землями та Закарпаттям. Існує припущення, що вони його отримали у спадок від князя Ольгерда. Збудували на цих землях домініканський монастир, який невдовзі знищило молдавське військо. Тоді ж було втрачено й перший дерев’яний Червоногородський замок.  

Джерело: фото spadok.org.ua

Місто опинилося у власності подільського воєводи Спитка ІІ Мельштинського. Про цього вельможу відомо те, що він належав до польських шляхтичів і державних діячів Королівства Польського. Володарював на Подільщині з 1395 по 1399 роки. Окрім Червоногорода, у спадок перейшли й інші міста: Бакота, Скала, Смотрич, округи Кам’янця тощо. У 1399 році Спитко зник безвісти у битві на Ворсклі. Ймовірніше, він загинув. Червоногород переходить Свидригайлові, а згодом – князю Вітовту. 

Поселення у складі Польщі 

Поселення набуває нових привілеїв після приєднання до Польщі. У 1434 році воно отримало статус королівського міста. Фактично, воно перебувало у власності поляків. Тодішній король Речі Посполитої Казимир IV Ягеллончик віддав Червоногород у заставу польському магнату Теодорику Бучацькому-Язловецькому. У його біографії зазначено, що разом із своїми братами шляхтич завоював Червоногородський, Смотрицький, Скала-Подільський та Кам’янецький замки. 

Джерело: фото vytrishky.livejournal.com

Це стало провідним у захоплені Західного Поділля польським князем і приєднанням його до Корони. З 1436 року Теодорик Бучацький-Язловецький стає старостою червоноградським. Він відбудував знищений домініканський монастир у 1444 році. Проте через суперечки із новим королем Владиславом III Варненьчиком був позбавлений цих привілеїв і деякий час сидів у в’язниці. 

Джерело: фото zbruc.eu

У 1448 році Червоногород отримало магдебурзьке право. Фактично закріпило за містом самостійно встановлювати порядок і органи самоврядування, торгівлю, опіку та інше. У XV столітті місто переходило з рук в руки відомим шляхетським родинам. Ним опікувалися Бучацькі, Язловецькі, Даниловичі й польський шляхетний рід Скарбеків. 

Червоногород та Османська імперія 

Про це мало хто згадує, але близько 30 років у місті панували османи. З 1672 по 1699 роки Червоногородський повіт і все Поділля перебувало у складі Османської імперії. Тут було створено Подільський еялет ( провінцію). Місто стояло пусткою. 

Джерело: фото vytrishky.livejournal.com

Місто під владою Австро-Угорської імперії 

У XVIII столітті нова австрійська влада ліквідувала Червоногородський повіт. Щодо цієї адміністративно-територіально одиниці, то вона бере свій початок з 1434 році. Фактично проіснувала аж до 1793 року, а це аж 359 років! Лише уявіть, що стільки часу місту належав статус повітового. Червоногородський повіт входив до складу Подільського воєводства. Внаслідок поділу Речі Посполитої та ліквідації її адміністративного уряду на території України, землі Червоногородського повіту перейшли монархії Габсбургів.  

Джерело: фото  tenews.org.ua

Тоді ж Червоногород став власністю Кароля Понінського та польського шляхетського роду Понінських. Шляхтич спорудив власний палац на старому замковому фундаменті, а його син перебудував споруду, зробив її більшою та вищою. У ХІХ столітті місто підпорядковується князям Любомирських. Вони стали останніми власниками цього поселення. Проте не довго милувалися володіннями, невдовзі розпочалася Перша Світова війна. 

Поселення у ХХ столітті 

У ХХ столітті Червоногород перестав існували. У роки Другої Світової війни в цій місцевості точилися криваві битви між польськими військами та УПА. А у повоєні роки все місцеве польське населення примусово депортували до Польщі. Місто стало пусткою. Його намагалися відновити, однак все марно. У післявоєнні роки тут проживало декілька сімей. Дещо пожвавилося життя з 50-х років ХХ століття. Це, передусім, через активне будівництво. Є відомості, що у Червоногороді запустили ГЕС. Щоправда, вже у 1957 році її відправили на експлуатацію, а невдовзі й взагалі закрили. Її вважали неперспективною у роботі. 

Червоногород на початку ХХ століття. Джерело: фото vytrishky.livejournal.com

У ХХ столітті з могутнього Подільського центру, місто перетворилося на село. Його називали Червоним. Село Червоне перестало існували невдовзі після закриття ГЕС. У 1970 році його вилучили з реєстрів як населений пункт. Так, фактично поселення стало примарою. Лише дещо нагадує всім про те, що колись тут по-справжньому вирувало життя. Зараз це популярний об’єкт для туризму й фотомистецтва. 

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.