У сучасному світі одним із найважливіших процесів при веденні активної сільськогосподарської діяльності є моніторинг стану ґрунтів. Саме це допоможе нам контролювати вміст корисних і,навпаки, мікроелементів, вчасно виявити проблеми й розробити заходи щодо їх усунення. Далі на ternopil.name.
Загальна характеристика ґрунтів: недоліки та переваги
Відомо, що ґрунти Тернопільської області сформувалися дуже давно на лесах і лесоподібних суглинках, глинах, авіювальних відкладах, вапняках тощо. Такі материнські породи стали основою для формування різних типів ґрунтів. Переважають чорноземи, світло-сірі, сірі та темно-сірі. Більшість з них є достатньо родючими, із високим вмістом гумусу. Тому в межах цієї області переважає сільськогосподарська справа. Однак станом на сьогодні, близько 78% угідь на Тернопільщині є розореними. Але чому так? Справа у тому, що в минулих століттях господарський механізм був недосконалим. Це значно знизило родючість ґрунтів, призвело до негативних процесів, таких як деградація чи хімічне забруднення. Ще один негативний фактор – екологічний. Внаслідок ЧАЕС, на півдні області було забруднено значну частину земель небезпечними хімічними сполуками, значний вміст яких призводить до непридатності ведення сільськогосподарської справи. А ще варто взяти до уваги й промислові об’єкти, які забруднюють своїми відходами прилеглі території.
Екстенсивне використання земель викликало лише зниження їх продуктивності та посилило залежність сільського господарства від погоди. Такі дії спричинили появі високої ступені розораності, ерозійних процесів, агрохімічної деградації та засолення величезних площ. Це лише доводить те, що необхідно негайно впроваджувати довготривалі і широкомасштабні заходи, які дозволяли б оптимізувати використання й охорону земель та відродити родючість. Одним із таких “заходів” є моніторинг.
Моніторингом називають спостереження, оцінювання та прогнозування стану всього навколишнього середовища. Його ввели через активну людську діяльність. Розрізняють усього 3 рівні моніторингів: глобальний, регіональний та локальний. Це залежить передусім від рівня об’єктів його дослідження.
До цих об’єктів слід і віднести ґрунтові покриви. Агроекологічний моніторинг веде дослідження господарської діяльності людини на ґрунти з метою отримання врожаю. Однак він не єдиний, є й інші, вони доповнюють цей вид моніторингу. Інформацію, яку отримують внаслідок проведення таких досліджень- опрацьовують. Це допомагає створити чіткий план дій, сформувати безпечні системи, що не шкодитимуть екології й підвищать родючість землі.
При такому процесі дуже важко обрати ту ділянку що буде основною та ключовою. Щодо системи моніторингу в Україні, то вона ще досі перебуває на стадії розвитку. Однак дещо з цього розвивалося ще раніше. Це, наприклад: гідромеліоративні експедиції водногосподарської галузі чи агрохімічні обстеження. Звісно, що в державі ведуться всі необхідні роботи задля формування більш сучасної системи моніторингу земель. В майбутньому вона повинна бути єдиною та уніфікованою, добре координувати систему управління і виконання тощо.
Проведення моніторингу в області
Тернопільська область розташована у межах Західного Лісостепу. Їй притаманний пересічний рельєф,що покритий різноманітними типами ґрунтів. Значна їх кількість використовується у сільськогосподарських потребах. А це близько 75,9% від загальної площі території. Більшість задіяно у ріллі, меншість – у насадженнях, сінокосах, пасовищах тощо.
Така активна діяльність передбачає й ведення моніторингових робіт, стеження за станом ґрунтових покривів у області. Агрохімічні дослідження проводилися ще у минулому столітті. Однак тоді вони були не такими детальними як зараз. У 1965 році дослідження стосувалися лише 3 показників: обмінного калію, вмісту рухомого фосфору та обмінної кислотності. Звісно, що з часом цей перелік дещо розширився. На сьогодні від включає у собі й вміст гумусу та металів, щільність радіоактивного забруднення чи вміст елементів живлення. Це дозволяє більш точно сформувати цілісну картину стану земельних угідь у тому чи іншому куточку Тернопілля.
Раніше у області проводилися дослідження – наводилися дані з агрохімічної паспортизації. Вона проводилася лише на сільськогосподарських угіддях області та підприємствах. До сьогодні стан ґрунтів дуже турбує дослідників. А тому, щоб мати більш чітке уявлення про нього, роботи не припиняються.
Стан ґрунтів у Тернопільській області відповідно до досліджень
Про стан ґрунту передусім розповість його основний складник – гумус. Це основне джерело живлення. Серед ґрунтів, які представлені у Тернопільській області лише декілька типів має значний його вміст. Однак дослідження, що було проведене ще у 2010 році, показало, що лише незначна кількість земельних угідь має низький вміст гумусу. 36,6 тис. га входять до типу з підвищеним вмістом і лише 0,5 тис. га – з дуже високим. Однак у області дедалі почастішало зменшення площ з низьким, середнім та підвищеним вмістом поживної речовини.
У порівнянні з моніторингом у 2005 році, вміст гумусу у 2010-ому дещо зменшився. Ґрунти з низьким вмістом гумусу з’явилися у Кременецькому, Зборівському та Шумському районах. А от з найбільшим вмістом до сьогодні вважаються Тернопільський, Збаразький, Лановецький та ще декілька районів. Кожного року гумус пропадає через вимивання, ерозійні процеси й мінералізацію. Для того, аби запобігти подальшому його зменшенню, необхідно впровадити спеціальні заходи, які вже давно застосовують у провідних країнах світу.
Одна з основних умов родючості – наявність хімічних мікроелементів живлення у ґрунтах. Одним із таких є фосфор. Він вважається найпоширеніших елементів земної кори. Особливо важливим є фосфор для розвитку та живлення рослин. Якщо поглянути на самі органічні добрива, то вони бідні на такі мікроелементи, тому застосування фосфорних добрив є просто необхідним. Однак його зловживання може призвести до негативних наслідків, що дуже й часто відбувається. Згідно досліджень, вміст цієї сполуки у ґрунтах помітно збільшився.
Азот є ще одним важливим елементом, без якого не можуть існувати рослини. Однак його вміст на території всієї області неоднаковий. Високий вміст азоту спостерігається у Тернопільському та Підволочиському районі.
Не менш важливою є сірка та калій. Калій – це ще один мікроелемент, який потребують рослини. Щодо досліджень, то вони показали, що його вміст є дещо підвищеним. Високий обмінний калій зосереджений у Тернопільському, Гусятинському та Лановецькому районах. Однак з кожним роком спостерігаються помітні збільшення площ з його підвищеним вмістом. Причиною могло послужити мінімальний обробіток ґрунту. Щодо сірки, то вона належить до важливих елементів, що дуже необхідні для росту рослин. Дослідження на вміст рухомої сірки у області, насправді, ще не є проведеними у всіх районах. Вони охопили лише незначну частину.
Зменшення або навпаки збільшення інших важливих мікроелементів спостерігається на території всієї Тернопільської області. Не завжди це позитивно впливає на екосистему регіону й с/г роботи.
Чим небезпечне неконтрольоване збільшення/зменшення мікроелементів?
З кожним роком родючі чорноземи нашої країни втрачають свої властивості. Однак, що буде з ґрунтами у майбутньому залежатиме тільки від нас. Збільшення, або навпаки зменшення важливих елементів у земельному покриві призводитиме до втраті родючості ґрунту в області та інших негативних процесів. До цього належить: деградація, засолення, окислення, ущільнення тощо. А щоб цього запобігти, необхідно проводити детальні аналізи й моніторинги стану земельних угідь.
