Вапняк є найпоширенішою осадовою гірською породою в світі. А ще, він один із найважливіших будівельних матеріалів. На території України родовища цієї породи розвідані майже у всіх регіонах. А як щодо Тернопільської області? Чи є тут родовища вапняку і якщо так, то наскільки вони потужні? Далі на ternopil.name.
Що таке вапняк?
Вапняками називають осадову гірську породу, що складається з породотворного матеріалу кальциту, домішок глинистого матеріалу та інших. Вони відкладаються зазвичай у солоних морських озерах, дуже рідко при випаровуванні водойми. Що цікаво, вапняк вважається однією з найпоширеніших гірських порід у світі. В Україні його можна зустріти у різновікових шарах, геологічних систем – від докембрійського і до четвертинного періоду. Колір цієї породи залежить від присутності органічних, залізистих та інших домішок.
В природі зустрічається бежевий, світло-сірий та жовтуватий вапняк. Завдяки впливу домішок набуває червонуватого, зеленоватого й іншого забарвлення. Для утворення цієї породи потрібно кілька мільйонів років. Потужність товщ дуже сильно відрізняється. У деяких місцях він може сягати декілька сантиметрів, в інших – близько 5 кілометрів. Вважається, що чим менший вік таких відкладень, то видобуток порід є більш пухким.
Структура цього матеріалу є унікальною. Їй притаманна пористість, довговічність і морозостійкість. На території України вапняк поширений у Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій, Тернопільських областях. Але видобуток більш високоякісного флюсового відбувається на Донбасі та Криму. Можна сказати, що його родовища на сьогодні є розвіданими майже у всіх регіонах.
У яких галузях використовують вапняки?
Вапняк застосовують практично скрізь: у хімічній та харчовій промисловості, будівництві, металургії тощо. Він є одним із основних будівельних матеріалів, зокрема, у створенні скульптур. Головним його плюсом є повна екологічність. Дуже часто вапняк використовують у виготовлені фарби, мастили, мила та навіть ліків. Щодо промисловості, то там цей матеріал складає основу у виробництві соди, цукру і паперу. У металургії використовують як флюс. Це речовина, що додається до розплавленого металу задля видалення його оксидів чи шлаків.
Будівельники у своїй роботі найчастіше віддають перевагу цьому матеріалу передусім за те, що він дуже легко піддається обробці. Його без проблем можна обточити та надати потрібну форму. Колись вапняк дуже активно застосовували у будівництві стін, укладання фундаменту тощо. Такий спосіб вважається не надійним, однак у минулому цей матеріал становив основу будівництва. Звісно, що деякі види вапняку зараз дозволяють звести малоповерхові будинку, однак переважно цей матеріал застосовують в облицюванні. З вапняку виготовляються стінові панелі, колони, різноманітні декоративні елементи та інше.
Щодо дизайну приміщень, то тут теж дуже часто використовують вапняк. Цим матеріалом обробляють стіни і підлоги, використовують у виготовлені підвіконь чи барних стійок. Загалом вапняк є таким собі універсальним матеріалом, який можна застосувати будь-де.
На щастя, у світі дефіциту з родовищами вапняку не існує, адже цей матеріал є одним із найпоширеніших. Утворюється за допомогою мікроорганізмів у водному середовищі. На території України таких родовищ є чимало. У Тернопільській області вапняк теж є поширеною осадовою породою, щоправда, не скрізь. Вапняки трапляються у Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Бучацькому, Підгаєцькому, Бережанському та Зборівському районах.
Де на Тернопільщині розташовані родовища вапняку?
Полупанівське родовище вапняку знаходиться в Підволочиському районі, що на сході Тернопільської області. Воно розташоване в межах Товтрової гряди, яка частково простягається у межах цього регіону. Загалом, родовище багате на два різновиди вапняка. Їх загальна потужність коливається від 7,2 до 36, 2 метрів. Перший різновид вапняків, що тут представлений – нижньосарматського віку. Вони особливі тим, що є перекристалізованими породами. Однак є дещо обмеженими в межах цього родовища. Другий вид вапняку належить до верхньотортонського віку. На відміну від попереднього, є повсюдно розповсюдженими.
Максимівське родовище вапняків знаходиться неподалік села Максимівка, Збаразького району Тернопільської області. Серед корисних копалин, що тут представлені, зустрічається вапняк різних кольорів і ярусів. Площа родовища становить 126 га, а загальна потужність – 48, 3 метри. Вони придатні до використання у будівельній справі та виготовлення матеріалів. За підрахунками, запасів тут є близько 91,9 мільйонів тонн. Неподалік історичного міста Збараж знаходиться Старозбаразьке родовище вапняків. Воно було розвідане ще у 1974 році “Укрдорбудіндустрією”. Потужність вапняків у цьому родовищі становить близько 29, 7 метрів. Осадова порода є придатною до використання у будівельних роботах і у виробництві бутового каменю та щебеню.
Скала-Подільське родовище розташоване на околиці селища міського типу Скала-Подільська, що на Борщівщині. Вперше його було розвідано наприкінці 50-х років минулого століття “Укрпромгеолпроектом”, згодом трестом “Київгеологія”. У 1986-88 році відбулася експедиція до родовища “Укргеолбудм”. Завдяки дослідженням, на сьогодні відомо, що у межах Скало-Подільського родовища знаходяться всі літологогічні різновиди силурійських вапняків. Їх можна застосовувати у будівельних роботах, зокрема, у виробництві щебеню. Саме родовище, умовно можна розділити на 2 ділянки: Східну і Західну. Площа Західної становить 19 га, а середня потужність вапняків – близько 22, метри. Східна є не набагато меншою за Західну, її площа – 17 га, а середня потужність осадової породи – 19 метрів. Згідно підрахункам, запасів тут є близько 6, 43 мільйонів м³.
Підвисоцьке родовище вапняку розташоване неподалік проміжної залізничної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці Підвисоке. Воно було розвідане ще в 50-тих роках минулого століття. У родовищі представлені такі корисні копалини, як: вапняк міцний, щільний, сірувато-білий тощо. Його середня потужність становить близько 11, 9 метрів. Ця порода є придатною для виготовлення будівельного вапна 2-го сорту. Родовище розробляється заводом будівельним матеріалів, на якому й виробляється вапно і вапнякове борошно.
Ще одне родовище вапняків – Угринівське, знаходиться за 1 км від села Угринів Тернопільської області.Тут представлена осадова порода вапняк літотамнієвий. Його середня потужність становить 20 метрів, а запаси близько 3000 м³. Воно було обстежено ще в 1985 році, однак станом на сьогодні – не розробляється.
Загалом, як ми можемо бачити, на території Тернопілля вапняки є поширеною осадовою породою. Родовища, які ми розглянули у статті є лише їх незначною частиною. Насправді, їх є набагато більше.
Тесовий камінь
На Тернопіллі навіть зустрічаються такі вапняки, що піддаються до розпилу. Цей матеріал ще називають тесовим каменем. Це вапняки-черепашники, опоки, туфи та інші породи. У області його родовище є “прив’язаним” до Товтрового кряжу, скелястих вапнякових пасм. Він простягнувся вузькою смугою на 200 км й охоплює частину Тернопільської області. Саме тут знаходиться родовища цієї осадової породи. Найбільшим і найвідомішим є Добривідське. Воно знаходиться у Збаразькому районі. Його залишок запасів – 550 тисяч м³.
Ще одне, Личанське, розташоване в межах Підволочиського районах, його залишок становить 2581 тисяч м³. Тесовий камінь залягає на глибині близько 30-40 метрах. Його активно застосовують у будівництві. Що цікаво, нині два найбільших родовища Тернопільської області знаходяться у резерві.
