Флора і фауна Тернопільського краю

Тернопільщина – благословенний край в межиріччі Серета, Збруча та Дністра. Саме тут з давніх часів проживали мешканці краю, які зараз носять горде ім’я тернополяни. Для того, щоб жити тут і виживати необхідні були не лише знання та вміння, а й відповідний клімат, сприятлива до людей флора та фауна, тобто рослинний та тваринний світ. Саме про цю частину нашого життя детальніше розповість видання ternopil.name.

Давня доба – рослини

Першими рослинами області були угруповання викопних рослин, що знайдені на берегах Дністра в Борщівському районі. Ці рослини називають ще куксоніями. Виглядають, як дрібні та прості за будовою рослини, з тонкими стеблами, товщина 1,5 мм у діаметрі, мали вилкоподібні органи розмноження на кінцях. Листя, коріння, насіння не було. Розмноження відбувалось спорами. Пізніше сформувались ліси, залишки яких ми бачимо й зараз на території краю.

Стародавні часи: фауна

В школі навчають, що перша людина на території України з’явилась 1 млн. років тому. А заселення нашого регіону відбулось вже 200 тис. років до н.е. В цей час ця територія знаходилася в холодній кліматичній зоні, а тому людям доводилось багато рухатися, пересуватися, щоб вполювати собі дичину, якої було багато в наших краях. Вже 125-40 тис. років наші предки навчилися добувати вогонь і полювати на мамонтів, первісних зубрів, волохатих носорогів. Археологи свідчать, що в районі сучасної Циганки було поселення давніх людей. В тут виявлено стоянку, де знайдено фрагменти – зуби та кістки викопних тварин: мамонтів та первісних коней. А на правому березі Серету в урочищі Загребелля крем’яні вироби.

Біля села Дичків та Шляхтинці зуби та кістки мамонта знаходили значно раніше, а саме напередодні І-світової війни. Знахідки біля сіл Великий Глибочок, Пронятин, Біла свідчать, що населення цих земель полювало на великих стадних травоїдних тварин: мамонта, волохатого носорога, первісних зубра і коня, північного оленя та інших тварин, які могли виживати в цьому холодному кліматі. Важливою була знахідка біля Пронятина, адже на променевій кістці зубра було зображено фігуру великої тварини. Рідкісне зображення з тих, давніх часів.

Тварини і птахи в часи Австро-Угорщини та Польщі

Вже ближче до нашого часу, а саме у 18 – на початку ХХ ст. чисельний тваринний світ продовжував існувати на теренах нашого краю. Про це свідчить інформація, що міститься в законі Галичини від 1897 р., де говориться, що всі збитки, що завданні гостями під час полювання покриває організатор. Навіть якщо збитки були заподіяні собаками, погоничами, персоналом. Тобто полювання на дику фауну вийшло на державний рівень. На території краю були утворені мисливські господарства – 27,4 тис., середня площа яких становила 994 га. Мисливці мали квитки. Полювали на оленів, лосів, тетеревів, рябчиків, дрохв, голубів, косуль, зайців та іншу дичину.

Після окупації цих земель Польщею мисливське законодавство продовжувало розвиватись. Всі мисливські ділянки були поділені на такі, що здавалися в оренду, і ті, які не здавалися, але де могла полювати польська еліта. Останні були на утриманні держави і з часом там не залишилося тварин. Доктор Г. Мальсбург неодноразово спостерігав «в одному з господарств, де урядовці самі незаконно полюють, що при огляді слідів звірини не залишилось».

Крім, диких тварин існували й свійські. І їх значною мірою розводили і продавали на сільськогосподарських базарах, торговицях, ярмарках. Так, населення села Сухостав, що біля Чорткова займалося плекало і годувало домашніх тварин, а найбільше расових коней, якими Сухостав міг справді почванитись і на ярмарках, і на сільськогосподарських виставах.

Тернопіль і тварини

В Тернополі такий ярмарок був на ринковій площі. А пізніше, в ХІХ ст., він перемістився на оболонські луки. Торгівлею займалися переважно євреї та вірмени. Основними товарами були продажу на таких ярмарках були домашня худоба і коні. В 1724 р. місто отримало новий привілей від короля Августа І (підтверджений цісарем Фердинандом 10 травня 1836 р.) на проведення щорічного ярмарку в день Успіння св. Анни – 26 липня, який тривав 14 днів і славився на всю Галичину продажем коней.

Худобу не лише продавали, використовували в якості розваг, а й вона разом з господарями страждала від природних лих. Так, взимку 1868 р. після заходу сонця на небі з’явилася комета, хвіст якої простягався від ставу до костьолу оо. єзуїтів (біля старої швейної фабрики). Це спричинило велику паніку – ревіла худоба, іржали коні, вили пси.

Флора сьогодні

Тернопіль розташований в зоні лісостепу. Ліси біля міста збереглися на кутківецькому схилі, біля сіл Петриків, Шляхтинці, Стегниківці. Тут поширені широколистий граб, а на площі понад 40 га і 60-річна ясенево-дубова діброва заввишки майже 20 метрів – пам’ятка природи. До Пронятина тягнеться ботанічний заказник «Кутковецькі чагарі» площею 87 га. У підліску дубового лісу ростуть лікарські рослини – крушина та горобина. За декілька кілометрів є інший заказник місцевого значення – «Шляхтинецький». Він має площу 36 га. У дубових молодняках поширена крушина і черемха, у травні росте барвінок.

Загалом, якщо говорити про Тернопіль, то на кожного жителя припадає 39,5 квадратного метра зелених насаджень, а отже місто підтверджує своє реноме одного з найбільш зелених міст України. На вулиці Листопадовій, між будинками 1 та 3 росте 250-річна липа діаметром 110 см. У місті також є декілька скверів, парків, які можуть похвалитися наявністю ягідного тису та японської сакури. А в Старому парку, окрім ясенів, грабів та дубів можна спостерігати ще 16 видів дерев, у т. ч. зелену дугласію, сосну веймутову.

Болотна рослинність у заплаві Серету представлена лисячою осокою, тонконогом, повзучою мітлицею, рогозою. Серед лікарських рослин – кульбаба, стокротки, мати-й-мачуха, яглиця, живокіст.

Фауна сьогодні

Які тварини зараз присутні в тернопільських лісах, гаях, луках? Перш за все це десятки видів гризунів, хижих, комахоїдних і рукокрилих, кілька парнокопитних тварин. Так, часто можна побачити білку, зайця, лисицю, куницю. У річці водяться видра і норка. Водоплавна птиця (крижні, чирки, бекаси) після початку сезону полювання прилітають на став, а коли він замерзає, перелітають і зимують на річці.

У Тернопільському ставі водиться понад 20 видів риби: в’язь, лящ, плітка, йорж, карась, короп, окунь і щука, лин, верховодка, товстолобик, ялець, амур. А також цінні хутрові звірі – видра та ондатра.

Види і кількість птахів змінюються залежно від пори року: сойки, сороки, сірі ворони, галки, граки, горобці, вівсянки, зяблики, шпаки, ластівки, чайки. Теплого травневого вечора в річкових хащах можна послухати спів солов’я. У гідропарку працює природний звіринець.

В лісах біля міста та в області можна зустріти куницю лісову, зайця, білку, дикого кабана, рись, вовка, рябчика, тетерева, куріпку, жайворонка, перепелицю, стрепета. В південній частині області є горностай, ласка, дикий кіт, дикий кабан, рябчик, орел-сапсан, снігур, кедрівка, косуля, олень.

В результаті хижацького знищення тварин їх кількість зменшується. Так, майже не залишилось лосів, косуль, оленів, дрохв. Зокрема, останні зникли в 60-х роках. А до цього їх було багато в Кременецькому районі. Відсутні рябчики в Шумському районі. Зникла й сіра гуска, стрепет.

Незначний ареал розповсюдження мають подільський кріт, плямистий ховрах, мала кутора, чагарникова полівка. Рідкісними і занесеними в Червону книгу є лелека чорний, тхір степовий, широковух звичайний, пугач, орлан-білохвіст, кіт лісовий, беркут, кутора мала, скопа, полоз лісовий.

Отже, флора і фауна нашого краю значно змінилась за багато років. Зараз їй загрожує винищення через діяльність людини. А тому давайте будемо берегти природу. 

Get in Touch

.