Якщо ви вирішили записатися на водійські курси, то запитавши, скільки коштує навчання в автошколі, варто одразу поцікавитися, чи на лекціях будуть розповідати про сліпі зони та практично навчати розв’язувати цю проблему. Нехтувати цією темою не варто, адже від цих знань буде залежати ваша безпека на дорозі.
Щоб впевнено керувати автомобілем, водій повинен бачити все, що відбувається на дорозі. Але є ділянки, які складно контролювати, бо з водійського місця їх не видно. Це так звані сліпі зони або мертві зони, і про них чув кожен автомобіліст, але далеко не всі знають, де саме знаходяться ці зони, яку небезпеку становлять та як побачити те, що за ними сховано. А все тому, що в автошколах не завжди детально розглядають цю тему. Хоча вона є однією з першочергових для вивчення.
Небезпека сліпих зон
Сліпі зони приховують ділянки дороги, і для водія стають невидимими інші учасники дорожнього руху. Якщо ви захочете змінити смугу чи повернути, ви можете не знати про те, що вони знаходяться близько біля вашого авто. В такій ситуації ви можете підрізати найближчий автомобіль і спричинити аварію.
Сліпі зони автомобіля
Водії-початківці вважають, що сліпі зони можуть бути лише у великих авто з закритими кузовами чи причепами. Насправді вони є в будь-якому автомобілі і причина їх існування в конструктивних особливостях транспортних засобів. Сліпі зони знаходяться навколо автомобіля: це всі місця, які водій не бачить, дивлячись вперед або у бокові та задні дзеркала. В залежності від моделі авто такі ділянки будуть дещо змінюватися, оскільки у кожної з них свої габаритні розміри, а також певні елементи, які можуть більше або менше перешкоджати огляду. Але у кожної машини є наступні зони:
- передні стійки вітрового скла
- праве дзеркало у машин з кермом зліва (і, відповідно, навпаки: ліве дзеркало, коли кермо справа)
- задня чверть автомобіля
Щоб краще зрозуміти розташування цих зон, краще розглянути кожну з них детальніше.
Передні стійки вітрового скла
Ділянка, яку приховують від зору водія стійки, не дуже велика в порівнянні з іншими, але вона може повністю закрити пішохода попереду. Передні стійки можуть мати різну форму та кут нахилу. Від їх параметрів залежить аеродинамічність кузова і стійкість автомобіля. І хоча деякі форми стійок створюють меншу сліпу зону, але вони не можуть бути еталоном для усіх авто, оскільки їх використання для певних типів кузова неможливе, бо зробить конструкцію нестійкою.
У більшості автомобілів передні стійки діагональні, з кутом нахилу відносно горизонта близько 40 градусів. Завдяки цьому досягається аеродинамічність, а передні двері автомобіля мають правильні розміри.
Є моделі у яких встановлено панорамне скло. В таких авто стійки вертикальні. Вони дозволяють водієві отримати максимальний кут огляду. Але зробити стійки вертикальними у маленьких машинах неможливо, бо тоді не вдасться отримати достатньо великі двері, а площа передньої частини автомобіля буде надто великою і це створить значний лобовий опір.
Плоскі стійки сучасних моделей мають кут нахилу 22 градуси. У них є свої переваги, як-от невеликий лобовий опір. Але є низка недоліків: водії інших машин не бачать водія, скло з таким нахилом складніше в догляді та потребує більше часу для обігріву.
Дальнє бокове дзеркало
Бічні дзеркала дозволяють бачити, що відбувається позаду автомобіля. Їх розташування дозволяє утворити поле огляду у вигляді конуса. Транспортні засоби позаду вашого авто, які потрапляють у цю ділянку, будуть видимі у відображенні, але залишається ділянка з кутом нахилу приблизно 50 градусів до умовної вертикальної площини, що проходить через дзеркала. Кут може змінюватися в залежності від налаштувань дзеркал. Якщо дзеркала відрегульовано правильно, великі транспортні засоби позаду будуть хоча б частково потрапляти у конус видимості, а от маленькі: мотоцикли, велосипеди тощо – можуть повністю сховатися в сліпій зоні. Регулювання дзеркал – одна з тем, які повинні детально вивчатися в автошколі https://nascar.com.ua/.
Задня частина автомобіля
Ділянка автомобіля одразу навпроти заднього бампера також складна для огляду. Чим вища посадка, тим складніше побачити що відбуваються близько до автомобіля або низько на дорозі.
Як перевіряти сліпі зони
Сліпі зони становлять небезпеку https://nascar.com.ua/uk/shho-oznachaye-termin-slipa-zona-pid-chas-vodinnya-avtomobilya/, але при правильних діях водія ризик зменшується. Для того щоб перевірити сліпі зони, водію потрібно повертати голову на 90 градусів в один і інший бік та використовувати периферійний зір при погляді в праве та ліве вікно. Не менш важливо перевіряти невидимі ділянки лише за необхідності. Надто часті повороти голови відволікають від спостереження за тим, що відбувається попереду. Найкраще перевіряти їх у наступних ситуаціях:
- поворот
- зміна смуги
- виїзд з узбіччя
- паркування на узбіччі
Також допоможуть камери заднього вигляду та системи паркування.