Тернополянка пише картини на екоторбах з джинсів

Такі є у кожній шафі. Старі й зношені джинси. Одні – викидають їх, другі – пускають на ганчір’я, а тернополянка Катерина Кирильчук майструє з них екоторби.

Деталями художниця поділилася зі журналісткою нашого сайту ternopil.name.

І екоторба, і картина

Катерина – вегетаріанка. Обожнює природу, дбає про довкілля й користується виключно екоторбами. Купує їх не часто, а віднедавна – шиє спільно з мамою. Зі старих джинсів.

«Покрій дуже простий. Відрізаємо штанини, зшиваємо. Кишені зоставляємо, зі штанок робимо зручні ручки», – оповідає.

Опісля ж починається справжнісінька магія. Катерина творить її пензлем. Міцну й містку екоторбу розписує акрилом. І старі джинси окрім другого життя отримують ще й …душу.

«Така собі мобільна виставка на вулицях міста», – жартує художниця.

Символ безкінечності

Шити Катерину навчила мама. А от олівця вона, здається, почала тримати в руках раніше, ніж говорити.

Пише з дитинства. Спершу полотнами слугували шпалери в квартирі, сторінки книг та зошитів… А якось знайшла на горищі старі олійні фарби. Пензлика замінили …сірники. Про ту першу картину й досі згадує вся родина.

Попри любов до мистецтва, Катерину відправили навчатися на менеджера. Треба, мовляв, мати у руках справжню професію. За спеціальністю вона так і не працює. Реалізовує себе в мистецтві. Каже, то сімейне.  

«Мій дідусь малював. Навіть на фронті. Мама малює. Сестра. Син також уже пробує, – зауважує. – Просто для мене це вже не просто хобі, а справа, якій присвячую всю себе».   

Своєрідною візитівкою художниці є сакральні кола, що символізують безкінечність та гармонію. Саме їх найчастіше й можна побачити на її джинсових екоторбах. А ще – птахів й квіти, створених у стилі примітивізму.

Фото Катерини Кирильчук

«За допомогою кольорів і форм хочу навчити людей бути простішими й водночас глибшими, насолоджуватися кожною хвилиною життя, цінувати те, що мають, берегти одне одного й природу», – зауважує.

Терапія й ексклюзив

Спершу Катерина майструвала екоторби з мамою й сама.  Поміж улюбленою йогою та написанням картин. Та якось друзі попросили про майстер-клас.

«Запалили ароматичні свічки. Увімкнули натхненну музику й взялися шматувати потерті джинси. Різали, а подумки прощалися зі старим життям, проблемами, невдачами, комплексами, – пригадує. – Завершивши, перевели дух й з позитивом почали творити екоторби для всього, про що мріємо».

Шили й розписували. Кожен на свій смак. Екоторби вийшли не просто ексклюзивними, а й зарядженими виключно позитивною енергетикою. А сам процес – своєрідною арт-терапією.

Та на джинсах Катерина й не думає зупинятися. Якось прокинулася з ідеєю про …розпис дощечок для нарізання. Уже й придбала кілька, аби спробувати. Вийшло доволі цікаво. Така собі міні–картина …під ножем.

«Мені подобається експериментувати з фарбами, стилями, основами, емоціями. Поєднувати те, що, здавалося б, не поєднується. Зворохоблювати уяву, провокувати, спонукати думати й відчувати. Адже доки людина в творчому пошуку й неспокої, доти вона живе», – резюмує.

Get in Touch