Колись величезна територія на вулиці Текстильній у Тернополі була епіцентром життя міста. Саме тут працювали жителі міста, області й навіть інших країн. А заманював людей Тернопільський бавовняний комбінат, зараз відомий як “Текстерно”. Він здобув справжню славу на ринку, а життя в ньому вирувало на повну. І хоч будівля вже багато років пустує, проте її розміри натякають кожному про минулий масштаб підприємства. Ба більше, чимало людей з посмішкою згадують ті незабутні часи. Пропонуємо і вам зазирнути в історію легендарного закладу на ternopil.name.
Заснування “Текстерно”
Будівництво Тернопільського бавовняного комбінату почалось у 1965 році. Тоді заклад мав стати одним із трьох гігантів, які б забезпечували стабільний розвиток бавовняної галузі. У 1952 році вже будувався завод у Херсоні, а через декілька років до них приєднався й Донецький комбінат. Щойно виникли плани щодо заснування підприємства у Тернополі, то відразу ж став очевидним масштаб проєкту. Так, комплекс займав площу 220 тисяч метрів квадратних і над його створенням працювала величезна команда. У 1967 році запрацювали перші прядильні верстати, у 1969 – ткацькі, а у 1973 році бавовняний комбінат завершив процес будівництва й виконував весь обсяг роботи. Підприємство стало справжнім магнітом для працівників з різних куточків України. Воно пропонувало гарні умови праці, стабільність та всі зручності. Саме тому тоді в стінах Тернопільського бавовняного комбінату працювало майже 13000 людей.
Комбінат виробляв величезну кількість тканини, а на території було обробне, ткацьке, прядильне відділення, ремонтні майстерні, оздоблювальна фабрика, фарбувальний цех і т.д. Підприємство працювало за принципом “Попит створює пропозицію”. Попри величезні виробничі потужності, не виникало надлишку, простою чи економічних труднощів. Навпаки, продукцію бавовняного комбінату замовляло чимало країн, вона відрізнялась якістю і, звичайно ж, не було того, що не могли створити працівники. Міткаль, бязь, ситець, сатин – вибір тканин просто вражав. А для стабільної роботи потрібні були люди, які знаються на своїй справі. Саме тому на роботу до Тернополя запрошували спеціалістів з різних міст, які навіть переїжджали сюди сім’ями. Ну а більшість працівників закладу навчались в міському училищі. Усі охочі могли отримати необхідні знання та навички й відразу влаштуватись на роботу в Тернопільський бавовняний комбінат.
Ті часи були справжньою мрією для жителів міста. Підприємство пропонувало всі можливості й було одним з найпотужніших у країні. Та попри налагоджену систему збуту, якісне виробництво та вмілу організацію, комбінат залежав від сировини. Так, тоді на території України не вирощувалась бавовна, а її доводилось замовляти здалеку. І хоч це питання цікавило працівників заводу, проте йому не надавали великого значення. А згодом це зіграло не на користь підприємству.
Життя комбінату
Тернопільський бавовняний комбінат не лише був місцем роботи для багатьох людей, але й став незабутньою частинкою їхнього життя. А все тому, що на величезній території вдалось побудувати справжнє містечко, де існувала окрема реальність. Так, коли фабрика відкрилась, її штат налічував майже 13000 працівників. Усі вони працювали в три зміни й часто проводили весь вільний час на території. А це і не дивно, адже завод пропонував дозвілля на будь-який вибір.
Перш за все керівництво заводу виділило близько 17 гуртожитків для своїх працівників, частина з яких була сімейними. На підприємстві працювали ті, хто мав відношення до виробництва, й люди, які забезпечували життя величезної фабрики. Бавовняний комбінат мав і санаторій, і поліклініку, дитячий садок, магазин, кафе, їдальню, спорткомплекс та палац культури. А мешканці міста згадують розквіт закладу як один із найкращих періодів. Приємні спогади мають як працівники фабрики, так і ті, хто тут виріс. Коли батьки були на роботі, діти залишались в дитячій кімнаті. До речі, комбінат познайомив й багато пар, які святкували своє весілля на території. Популярним тоді було кафе “Молодіжне”, куди приходила молодь після роботи. А воно збирало повний зал як в будні дні, так і на свята, які також відзначались всім колективом. Цікавим є той факт, що на заводі працювали різні покоління. Поряд з досвідченими працівниками стояли початківці, що пізніше стало справжньою рідкістю для закладу.
Працівники комбінату могли реалізувати всі свої мрії й заповнити графік найрізноманітнішими заняттями. Любителі спорту грали футбол, волейбол чи підтримувати свою форму на спортивному майданчику, творчі особистості мали величезний вибір занять у палаці культури, а любителі дружніх посиденьок завжди могли знайти собі компанію. Хор, бальні танці, ансамбль – комбінат пропонував розваги на будь-який смак. Те саме стосувалось і відпочинку. Працівники закладу мали відпочинкові бази в курортних містечках, а діти могли відвідати табір. До того ж колектив часто їздив на різноманітні екскурсії, концерти чи зібрання. І, як часто кажуть про Тернопільський бавовняний комбінат, він був окремим містечком всередині міста.
Реконструкція
У 1990-х на “Текстерно” чекав період занепаду. Саме тоді стало відчутним питання закупівлі сировини. Тож покупці поступово почали відмовлятись від тканини комбінату на користь дешевих замінників. І хоч продукція з інших країн не відповідала стандартам якості, проте саме такою була ситуація на ринку. Попри усю складність того періоду, підприємство все ж не закрилось. Щороку накопичувалось все більше боргів, однак початок нульових дав нову надію для керівництва.
У 2002 році у “Текстерно” з’явився новий власник. Ним стала київська компанія “Лоджистик сервіс”. Її власники побачили потенціал підприємства і взялись за глобальну реконструкцію. Спершу компанія виплатила всі борги комбінату, що відразу ж викликало довіру працівників, які до того отримували зарплату тканиною. Наступним кроком стало налагодження процесу закупівлі сировини. Відтоді фабрика почала напряму співпрацювати з виробниками бавовни, що значно скоротило витрати. Ну і найважливішою частиною була модернізація різних робочих процесів. А це включало і реконструкцію цехів, і закупівлю нового обладнання, і впровадження сучасних технологій. “Текстерно” отримав дизайн-студію, нові лінії з друкування, покращив процес фарбування тканин й пройшов модернізацію інших процесів. На всю цю роботу було витрачено 30 млн євро.
Хоч реновація забрала чимало коштів та зусиль, проте тканини “Текстерно” були популярними у Європі. Так, компанія пропонувала повністю натуральну продукцію й за деякими показниками перевищувала очікувані результати. Підприємство в той час здобуло чимало нагород й могло похвалитись відзнаками якості. Робота компанії стабілізувалась, а працівники отримували гідну заробітну плату. І хоч відновлення колишнього масштабу комбінату було нереальним завданням, проте “Текстерно” пропрацював ще декілька років.
Занепад
Тернопільський бавовняний комбінат пережив свої найкращі роки відразу після відкриття. Тоді нікого не дивувала величезна територія, адже жоден куток не пустував. Хоч зараз складно уявити те активне життя, проте воно нестримно вирувало у Тернополі. Починаючи з 1990-х, стало зрозуміло, що фабрика більше ніколи не повернеться до минулих обсягів роботи. Проте завдяки своїй наполегливості завод зумів ще раз пережити бодай частинку тої слави. “Текстерно” то відкривався, то, здавалося, назавжди закривав свої двері. Результати реконструкції у 2000-х протримались до 2013 року, коли знову було оголошено про борги підприємства. Компанія запустила свої потужності у 2015, проте і це тривало недовго. Підприємство потребувало як влиття коштів, так і кваліфікованих працівників, стабільних виплат й інших економічних рішень.
Після останньої спроби відновити компанію величезна територія остаточно занепала. А про історію легендарного комбінату нагадували лише поодинокі барельєфи, які намагалась врятувати громада. Станом на 2025 рік приміщення комплексу здаються в оренду і їх зайняли різні компанії та підприємства міста. Попри чимало труднощів на шляху фабрики та не найкращі сторінки історії, тернополяни все ж пам’ятають її в часи розквіту.
