Регіональний ландшафтний парк «Загребелля»

Загребелля — 630 гектарів лісу, ставу й гребного каналу, названі на честь села, якого вже нема

Це найбільша природоохоронна територія Тернополя й водночас найменш «паркова» з них: замість алей — лісопарки, замість клумб — дубові й ясеневі насадження, а замість центральної осі — величезний Тернопільський став, який тягнеться на кілька кілометрів. Регіональний ландшафтний парк об’єднує все, що лежить за греблею: дендропарк, лісові урочища, розсадник, гребний канал і пляжі. Назва дісталася йому від передміського села Загребелля, що зникло з мапи, коли на його місці виріс мікрорайон. Тут можна цілий день іти й не вийти за межі парку.

Родзинки

• Тернопільський став — водна вісь усього парку, штучна водойма в заплаві Серету площею близько трьохсот гектарів, створена ще в середині XVI століття.
• Гребний канал — тренувальна траса для веслувальників, каноїстів і байдарочників, рідкісний для обласного центру спортивний об’єкт просто в межах ландшафтного парку.
• Лісопарк «Кутківці» — один із двох великих лісових масивів у складі парку, з дорослими деревостанами й тінистими стежками.
• Лісове урочище «Пронятин» — найдикіша частина території, де фіксують червонокнижні рослини.
• Дендропарк — колекційна ділянка в західній частині міста, закладена ще наприкінці XIX століття, коли Тернопіль належав до Австро-Угорщини.
• «Дальній» пляж — піщана смуга між Кутківцями й Пронятином, найтихіша купальна зона ставу.

Що всередині

Формально Загребелля — не суцільний масив, а конгломерат ділянок, зшитих спільним охоронним статусом. Через це територія має чотири функціональні зони — від заповідної, куди краще не потикатися без потреби, до господарської з комунальними об’єктами. Для відвідувача це означає, що маршрут можна побудувати від цілком дикого до цілком облаштованого.

• Тернопільський став із намитою частиною берега й гребним каналом.
• Два лісопарки — «Кутківці» та прибережний масив уздовж ставу.
• Лісове урочище «Пронятин» із природними деревостанами.
• Дендропарк і розсадник декоративних культур.
• Лісові насадження навчально-дослідного господарства аграрного профілю.
• Пляжна зона й прибережні прогулянкові маршрути.

Чим зайнятися і для кого

• Веслувальники й спортсмени — гребний канал працює як тренувальна база; уздовж води проходять і бігові маршрути.
• Родини з дітьми — пляжі на дальньому березі спокійніші за центральні, а лісові стежки дають тінь у спеку.
• Ботаніки й натуралісти — на території ростуть підсніжник білосніжний, лілія лісова, плавун щитолистий і орхідні, занесені до Червоної книги України.
• Бігуни й велосипедисти — довгі рівні відрізки вздовж води й лісові дороги без автомобільного руху.
• Грибники й любителі тихого лісу — «Пронятин» і «Кутківці» дають повноцінне лісове відчуття без виїзду за місто.
• Фотографи — світанковий туман над ставом і дзеркало води на кілька кілометрів у безвітряні ранки.

Як дістатися і практичне

Парк охоплює західну й північно-західну периферію Тернополя, а також береги ставу, тож єдиної «брами» в нього немає — заходити можна з кількох районів. Найпростіший спосіб — дійти пішки від центру до греблі й далі рухатися берегом: це 20–30 хвилин ходу. До віддалених ділянок — Кутківців, Пронятина й дальнього пляжу — ходять міські автобуси й маршрутки відповідних напрямків, дорога займає близько 20 хвилин. Вхід на всю територію вільний, огорожі й кас немає, час перебування не обмежений. На прогулянку однією ділянкою закладайте дві-три години, на перехід від дендропарку до дальнього пляжу берегом — пів дня. Кафе й туалети є лише в прибережній зоні ближче до міста; у лісових масивах інфраструктури немає. Воєнні реалії: у лісі й на відкритому березі укриттів нема, тому за сигналом тривоги орієнтуйтеся на найближчу забудову; в області діє комендантська година, а темніє в лісопарку раніше, ніж у місті; зйомка гідротехнічних споруд і мостів заборонена.

Коли відвідати

Весна — найцінніший сезон для тих, хто приїжджає заради рослин: у березні-квітні в лісових ділянках цвіте підсніжник білосніжний, а ліс іще прозорий і проглядається наскрізь. Літо ділить парк надвоє: берегова смуга живе пляжем і веслуванням, а лісові масиви дають прохолоду, коли в місті нічим дихати. Осінь — час найдовших прогулянок: дуби, ясени й клени дають кольори, яких не побачити у сквері, а став у безвітряні дні стоїть як дзеркало. Взимку парк стає найтихішим місцем міста: замерзлий став, сліди на снігу в «Пронятині» й порожні берегові доріжки; саме взимку найкраще видно масштаб території, коли листя не заважає бачити далеко.

Цікаво знати

Назва парку походить від села Загребелля — тобто «за греблею». Село лежало одразу за дамбою Тернопільського ставу й дожило до XX століття як самостійне передмістя: тут працювали броварня, ґуральня, млин, три корчми, пошта й цегельня, вироби якої мали клеймо з назвою села. На початку XIX століття граф Вінцентій Кросновський збудував тут палац, у якому з 1924 року розмістили сільськогосподарську школу. Під час Другої світової війни в палаці розташувався німецький гарнізонний опорний пункт, і в квітні 1944-го будівлю було майже повністю зруйновано.

Польський міжвоєнний період вписаний в історію Загребелля буквально датами адміністративних рішень. На 1939 рік у селі мешкало близько 1350 осіб, з яких 970 були поляками. Ще раніше, розпорядженням польського уряду від 2 грудня 1925 року, сільську ґміну Загребелля з 1 січня 1926 року приєднали до міської ґміни Тернополя — тобто село юридично стало частиною міста майже за століття до того, як його ім’я перейшло до ландшафтного парку. Історична назва протрималася в побуті ще кілька десятиліть, доки в 1960-х на цих землях не звели мікрорайон «Дружба», який фактично витіснив стару топоніміку.

Водойма, навколо якої все обертається, старша за всі згадані події. Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя й власник фортеці, 15 березня 1548 року отримав привілей на спорудження греблі й створення ставу; водойму залили в заплаві Серету як оборонний рубіж проти турецьких і татарських нападів, що робило замок практично неприступним із заходу. У привілеї 1550 року йшлося вже не лише про саму водойму, а й про облаштування ринв і водоспуску. У середині XVI століття став простягався від Кутківців до замку — приблизно сім кілометрів завдовжки й два-три завширшки. Цікаво, що Тарновський був не першим: раніше під Тернополем існував став Вацлава Баворовського, і після спорудження нової греблі його почали називати «нижнім», а тарновський — «верхнім». Дендропарк, який сьогодні входить до складу Загребелля, відкрили 1896 року, ще за австрійської доби. Сам регіональний ландшафтний парк створили значно пізніше — рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року, з метою збереження типових природних комплексів і забезпечення умов для відпочинку населення; його загальна площа становить 630 гектарів. Історія парку знала й конфлікти: у 2011 році 4,27 гектара його території продали приватній компанії, і лише 2016-го Львівський апеляційний суд визнав угоду незаконною та зобов’язав повернути землю місту.

Поради відвідувачу

• Не намагайтеся «обійти парк» за один раз — 630 гектарів розкидані ділянками; виберіть одну зону на день і плануйте маршрут навколо неї.
• Навесні тримайтеся стежок: у місцях цвітіння підсніжника й лілії лісової витоптування шкодить популяціям сильніше за будь-що інше.
• Беріть воду з собою — у лісових масивах і на дальніх ділянках берега торгових точок немає взагалі.

Питання й відповіді

Загребелля — це парк чи заповідник? Це регіональний ландшафтний парк, створений 1994 року, площею 630 гектарів. Він має чотири функціональні зони — від заповідної до господарської, тому режим використання різний на різних ділянках.

Що входить до його складу? Дендропарк, лісові насадження, розсадник, лісопарки «Кутківці» та прибережний масив, лісове урочище «Пронятин», Тернопільський став із намитою частиною й гребним каналом, а також пляжна зона.

Чи можна купатися? Так, у межах парку є пляжна зона; найтихіша купальна смуга — «Дальній» пляж між Кутківцями й Пронятином. Орієнтуйтеся на актуальні висновки санітарних служб щодо якості води.

Які рідкісні рослини тут є? До Червоної книги України занесені підсніжник білосніжний, лілія лісова, плавун щитолистий і орхідні; є також регіонально рідкісні види.

Звідки взялася назва? Від села Загребелля — «за греблею» Тернопільського ставу. Село приєднали до Тернополя з 1 січня 1926 року, а в 1960-х на його землях звели мікрорайон «Дружба».

Коли створили Тернопільський став? Привілей на спорудження греблі Ян Амор Тарновський отримав 15 березня 1548 року; водойму зробили в заплаві Серету як оборонну перешкоду для фортеці.

Чи є тут велосипедні маршрути? Облаштованих трас у лісових масивах немає, але лісові дороги й прибережні доріжки цілком придатні для їзди; частина берегової смуги обладнана для пішоходів і велосипедистів.

Скільки часу закладати на візит? Дві-три години на одну ділянку. Якщо хочете пройти від дендропарку берегом до дальнього пляжу — плануйте пів дня.