Вже не один рік людство бентежить поклади сланцевого газу. Адже у сучасному світі енергетична безпека – це основа існування будь-якої розвиненої держави. А щодо нашої держави, то це питання є як-не-як актуальним на часі. В Україні на сьогодні відомо про 5 родовищ сланцевого газу, одне з них розташоване на Заході України. Далі на ternopil.name.
Ситуація з газом в Україні
Маловідомим є той факт, що в межах Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей простягається значних розмірів родовище газоносних сланців. Виникає запитання: “Що це таке і які перспективи розвідання родовища?”. Як ми знаємо, Україна повністю забезпечує себе газом лише на 26%. У європейських країнах головним його постачальником була Росія. Однак політична ситуація у світі на це неабияк повпливала. Звісно, що було б добре, якби Україна могла б повністю забезпечувати газом себе сама і не бути залежною від інших. Згідно даних “Укртрансгазу” у наших підземних сховищах міститься близько 28 млрд.куб.газу. Однак це ще не дозволяє нам зараз повністю забезпечувати свої потреби. Це цілком можливо через декілька років. Для цього необхідно переорієнтувати газотранспортну систему на внутрішні потреби, тобто потреби громадян, промисловість та економіку. Окрім цього, потрібно розвивати вітчизняний газовидобуток, адже за прогнозами експертів, перспективи у цій справі є доволі непоганими. Та, як ми бачимо, поки що з власними запасами, Україні не вдається забезпечити себе на 100%. Необхідні величезні інвестиції, жорсткий контроль і багато часу.
Видобуток з родовища сланцевого газу на Заході України може стати перспективним для всієї держави. Сланцевий газ є природним газом. Він складається на 95% з метану. Видобувається зі сланців. Залягає у погано проникних глинисто-алевритових осадових гірських породах. Його глибина може сягати близько 5-6 кілометрів. Варто розуміти, що сланцевий газ не знаходиться у сланцях, як багато хто вважає. Вперше його розпочали видобувати лише у ХІХ столітті в США. У європейських країнах теж є його поклади. Вони розташовані в межах Німеччини, Польщі, Швеції, Австрії, Україні тощо. На території нашої держави знаходиться 5 ділянок для видобування сланцевого газу: Юзівська, Слобожанська, Полтавська, Скіфська та Олеська. Найперспективнішими є лише 2 родовища – Юзівське та Олеське.
Олеська площа
Олеська площа охоплює території 3-ох західних областей: Тернопільську, Львівську та Івано-Франківську. Її загальний обсяг становить 6 324 км². Якщо переглянути карту розміщення, то в порівнянні з Львівською та Івано-Франківською областями, на Тернопільщині це родовище є незначним. Воно охоплює 4 сучасні райони – Бережанський, Монастирський, Підгаєцький та Козівський. Як відомо, добування сланцевого газу на території Тернопілля поки що не відбувається.
Олеська площа включає у собі всі осадові гірські породи. Що цікаво, землі Тернопільщини офіційно не входять до територій, які окреслені в угоді проекту Chevron як Олеська площа. До Тернопільської облради вона не була надіслана. Проте частина газоносного родовища у ній теж присутня. Звісно, що питання про надання дозволу на проведення пошуково-розвідувальних робіт розглядалося усіма трьома регіонами. У 2011 році відбулося спільне засідання Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської обласних рад. Тоді ж було прийняте одноголосне рішення про те, щоб не надавати дозволу на використання Олеської площі у видобутку сланцевого газу. Така ідея, передусім, не сподобалася місцевому населенню.
Однак якщо через деякий час дозвіл надали Львівська та Івано-Франківська, Тернопільщина його не надала. Згідно постанови Кабміну, Олеська площа “утята” вздовж межі Тернопілля, про це повідомляє Збруч. Тому офіційно у проєкті вона простягається в межах лише 2 областей.
До речі, право на першочергове укладення угоди щодо розробки родовища отримала компанія Шеврон. Це друга інтегрована компанія енергетична компанія після Сполучених Штатів Америки після ExxonMobil. У 2012 році вони стали переможцями в конкурсі на розробку саме цієї Олеської площі. Безумовно, це родовище може стати газовим рятівником. Згідно оцінок експертів, поклади тут можуть становити близько 7 трильйонів м³.
Яка перспектива видобування сланцевого газу в майбутньому?
По-перше, це збільшить кількість робочих місць. Проте, як щодо Тернопілля? Адже сланцевий газ охоплює незначну частину і цього регіону. У 2014 році громадський діяч Олег Боберський прокоментував цю ситуацію. Він наголосив, що коли настане час видобутку газу, то доведеться домовлятися з місцевими органами влади, про це пише За Збручем. Відповідно, це має бути вигідне як місцевим громадам так і бюджетам. Звісно, що не всі погоджуватимуться на таку пропозицію. Розробка родовищ сланцевого газу є дещо брудною справою. Воно значно забруднюватиме навколишнє середовище. Зрозуміло, що за один день таке важливе питання не вирішується. Для цього потрібні роки. Близько 5-6 років піде лише на одні пошуково-розвідувальні роботи. А ще скільки часу потрібно на те, щоб повноцінно почати видобувати сланцевий газ. Та про це ще рано говорити. Однак щодо майбутнього, то перспективи вже ж таки є.
Що таке сланцевий газ?
Процес формування сланцевих родовищ помітно відрізняється від процесу утворення традиційних газових родовищ. Накопичення цього газу залежить, передусім, від ємнісних і фільтраційний властивостей порід. Сланцевий газ майже на 95% складається з метану. Це найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем, що не має кольору і запаху. Він є основним складником природного газу. Залягає на глибині близько 5-6 км. Свою назву отримав через породу, у якій міститься. Щоб добути сланцевий газ, застосовують технологію горизонтального направленого буріння та гідравлічний розрив пласту. Вважається, що покладів цього газу у світі є більше за традиційний. За даними Energy Information Administration країни умовно можна розділити на 2 групи.
Перша група це ті, що залежать від імпорту газу, проте мають добре розвинену газову інфраструктуру. Сюди входить Польща, Чилі, Марокко, Україна. Щодо запасів сланцевого газу, то у них він перевищує реальний рівень газоспоживання. Друга група включає в себе країни, у яких запаси цього газу сягають 5 трлн.м³.
Негативні моменти видобування сланцевого газу
На думку одних дослідників, видобуток сланцевого газу негативно впливає на навколишнє середовище, інші ж вважають, що це не так. То ж кому вірити? Деякі вчені вважають, що при гідророзриві може застосовуватися значна кількість шкідливих речовин. У процесі вони проникатимуть у річки, атмосферу, забруднюватимуть довкілля. Після гідророзриву значна частина води повертатиметься на поверхню, а разом із собою нестиме значну кількість небезпечних і забруднюючих речовин, важкі метали тощо.
Ще однією небезпекою є виснаження запасів цих вод. Вченні вважають, що метан, який входить до складу сланцевого газу, є парниковим газом. Тобто, здатний поглинати теплове випромінювання на поверхні Землі і відбивати його. При цьому розігріваючи атмосферу. При видобуванні сланцевого газу застосовують важку техніку, яка в свою чергу може спричинити руйнацію ґрунтів та ерозійний процес. Однак інша частина вчених вважає, що якщо використовувати у цьому процесі лише найкращі виробничі практики та ефективну регуляторну базу, то видобування сланцевого газу може бути безпечним.
