Отруйні рослини поширені на території усієї України. Тут зафіксовано близько 250-300 їх видів. Вони особливо активні у літню пору року. Гуляючи в лісі, збираючи гриби чи ягоди, мало хто замислюється над тим, що навіть там нас підстерігає небезпека. На жаль, не всі рослини, що зростають на наших полях чи лісах є безпечними для людей і тварин. Отруйні від неотруйних, без певних знань, дуже важко відрізнити. На перший погляд, вони нам можуть здатися зовсім нешкідливими, інколи – навіть дуже привабливим, але це не так. Далі на ternopil.name.
Отруйними називають ті рослини, що містять у собі токсини або ж інші хімічні речовини. Саме вони, при потраплянні на шкіру та в організм спричиняють виникнення хвороб, різноманітних травм чи, навіть, летальних випадків. Що цікаво, отруйна речовина може міститися не тільки у всій рослині загалом, але й окремих її частинах, наприклад: у листах, плодах, насінинах чи корінні. Так як на Тернопільщині окремі види отруйних рослин є надто поширеними, мешканцям області все ж таки варто ознайомитися із їх видами, зовнішнім виглядом, місцем поширення та симптомами отруєння. Кожного року у Тернопільській області зафіксовують випадки отруєнням борщівником. Потерпають від цієї рослини не тільки дорослі, але й діти. Найчастіше – через незнання. Тому знати- значить запобігти.
Борщівник Сосновського
Однією з найпоширеніших отруйних рослин на Тернопіллі є борщівник Сосновського. З кожним роком вона охоплює все більші площі, і, на жаль, не зовсім вдається її позбутися. Ця отруйна рослина завдає шкоди не тільки здоров’ю людини, але й сільському господарстві. Її особливість – швидке розповсюдження. Борщівник Сосновського є багаторічною рослиною. Належить до родини зонтичних. Зовні він може здатися схожим на гігантський кріп. Сягає у висоту 2-3 метри. Його стебло високе, а листя велике. Квіти зазвичай білого кольору, проте зустрічаються й рожевого.
В Тернопільській області його можна зустріти біля доріг або лісу, на галявинах, у пустирях та ярах. Ця рослина здатна витісняти інших представників флори і не дати їм розвиватися. Кожного року аграрії Тернопілля ведуть запеклу боротьбу з борщівником, та, на жаль, безрезультатно. Що цікаво, у Західних регіонах ця рослина з’явилася зовсім не випадково. За програмою врожайності, колись його використовували як добриво і добавку до корму худоби. Тоді ж зросла потреба у її широкому вирощуванні. Так до цього процесу залучили Західні області. Після занепаду колгоспів, популяцію цих рослин перестали контролювати, тому Україною вони почали ширитися досить швидко.
При контакті борщівника Сосновського із шкірою людини через деякий час підвищується чутливість до ультрафіолету. А це може спричинити опік 1-3 ступеня. Важливо відразу ж, ту ділянку тіла, яка контактувала з рослиною захистити від сонячних променів. Ще рекомендують промити уражене місце величезною кількістю води з мильною піною.
Наслідки помітні не відразу. При контакті з рослиною нічого не відчувається, але це не означає, що отрута не почала діяти. Опіки з’являються на тілі через кілька годин. Вони проявляються у вигляді пухирів різної форми. Невеличкі краще не чіпати, проте слідкувати за ними варто. Якщо ж вони починають збільшуватися, це привід звернутися за допомогою до лікаря.
Аконіт
Аконіт, або ще як його називають Борець, вважається однією з найотруйніших рослин Тернопілля. Це багаторічна рослина, яка росте усе літо. Дуже легко впізнається. Має округле листя й квіти яскравого синього або фіолетового кольору. На Тернопільщині поширений у районах берегу річок, гірських луках або біля доріг. Головна умова для його зростання- вологий ґрунт. Рослина є дуже отруйною, містить у собі аконітин. Що цікаво, цей алкалоїд поширений у всіх частинах аконіту, проте найтоксичнішими є його листки та корінці.
Якщо випадково зустріли цю рослину, то не варто її чіпати, адже при контакті зі шкірою виникає свербіж. Якщо ж аконіт потрапить до рота то потерпілий відчуває сильний бік, а також з’являються опіки. Отрута діє дуже швидко. Тому після контакту з аконітом спостерігається різке погіршення стану. Це прискорене й уповільнене дихання, запаморочення, параліч, озноб, мимовільне сечовипускання тощо.
Амброзія
Амброзія поширена на території 21 області. Сюди входить і Тернопільщина. Ця рослина є однією з непримітних і витривалих бур’янів. У нашому регіоні її можна зустріти уздовж доріг, біля берегів річок, польових угіддях тощо. Період її цвітіння – з кінця липня до перших приморозків. Пилок є дуже небезпечним, особливо для людей, які схильні до алергії або мають астму. У них, від цієї рослини, навіть може розвинутися алергічне захворювання, яке називають “сінною лихоманкою”. Симптомами захворювання є головний біль, утруднене дихання та кашель, першіння в горлі, сльозотеча, чхання і нежить, набряк під очима, поганий сон та інше. Щоб пилок амброзії не потрапляв у будинок, варто використовувати фільтри або кондиціонери й проводити вологе прибирання. Через незнання, цю рослину дуже часто плутають із золотушником канадським.
Блекота чорна
Блекота чорна має характерний, неприємний запах. Дуже часто її використовують як лікарську. Рослина виростає до півтори метри у висоту, має невелике, липке листя й великі квіти. Цікавими є її плоди – у формі глечика. Період цвітіння блекоти розпочинається триває з травня до вересня. Дуже часто на Тернопіллі вона зустрічається біля доріг, вигонах, пустирищах, поблизу житлових будинків тощо.
Блекота отруйна при потраплянні в організм. Скуштувавши молоді паростки або насіння, через деякий час вже почнуть з’являтися перші симптоми отруєння. До них відносять пересихання у роті, хрипоту, почервоніння шкіри та збільшення зіниць.
Віх отруйний
Віх, або цикута отруйна є ще однією надзвичайно отруйною рослиною, що поширена на Тернопіллі. А особливо її кореневище. Найчастіше можна зустріти на вологистих місцях: берегах річок, озер, боліт тощо. Йому притаманне розгалужене стебло, двопере чи трьохпере листя. Квіточки мають дрібні пелюстки білого кольору. Вони з’являються на рослині влітку.
Що цікаво, запах його кореневища нагадує дещо моркву, має солодкуватий смак. Тому дуже часто отруєння цією рослиною спостерігається у тварин та у дітей, які не знають властивостей цикути. Після потрапляння в організм, через 20 хвилин з’являються перші його ознаки. Це пронос і блювота. Отрута цієї рослини настільки потужна, що може призвести до смерті.
Дурман
Дурман звичайний є однорічною травянистою рослиною. Його ще називають скаженим зіллям, біс-деревом або бодяком. Поширений на полях, уздовж доріг, неподалік будинків чи на пустирях. Особливістю у зовнішньому вигляді є великі білі квіти, які нагадують труби. Листя велике, яскраво-зеленого кольору. Неабияким отруйним є його насіння. При потраплянні в організм, через деякий час спостерігається сильний біль, сухість у роті, нервове збудження, розширені зіниці, прискорене серцебиття тощо.
Дурман звичайний дуже часто використовують у виготовлені лікарських засобів, у народній медицині та при психічних хворобах.
Болиголов плямистий
Болиголов плямистий є дворічною трав’янистою рослиною. Період цвітіння припадає на травень-вересень. Найбільш токсичною є недозріле насіння. Листя молодого болиголова нагадує петрушку або кріп, тому через незнання його можна легко сплутати. Суцвіття складається з маленьких, дрібненьких квіточок білого кольору. Найтоксичнішим алкалоїдом рослини є коніїн. У Тернопільській області його можна зустріти неподалік доріг, лісових галявин, луках чи на городах. При отруєнні може з’явитися головний біль та запаморочення. Також спостерігається розширення зіниць, поблідніння, підвищення артеріального тиску, нудота й навіть параліч. До речі, чіпати болиголов руками також не варто, адже можна отримати дерматит.
