Село Вікно відоме на Тернопільщині і можливо далеко за межами області унікальною назвою, яка має відношення до місцевих карстових озер, що ніколи не замерзають, музеєм килимарства, фігурами звірів з твору Івана Франка «Лис Микита» та власне франковими скелями. А отже, це чудове місце справжня знахідка для туристів, поціновувачів природних та історичних пам’яток України. Детальніше про Івана Франка та скелі названі в його честь розповість сайт ternopil.name.
Як повідомляє видання Наш день, село Вікно гордиться своїми природними та історичними скарбами. А також робить все можливе, щоб їх зберегти та примножити.
Франкові скелі
Іван Франко – це український письменник, поет, громадський та культурний діяч ХІХ – початку ХХ ст. Він був надзвичайно талановитим і працьовитим. Написав сотні прозових творів, наукових, поем, переклав десятки праць інших авторів. Часто для того, щоб зустрітися з друзями, презентувати чи написати нову книгу він їздив по Галичині. Зокрема одному з сіл він дав назву. Більше тут. Одним з місць, де протягом 1883-1884 рр. часто гостював Франко стало село Вікно. Він був гостем місцевого поміщика, депутата до австрійського парламенту, захисника українських інтересів в Австро-Угорській імперії і підприємця – Владислава Федоровича. Проживаючи в свого друга він на основі архівних матеріалів писав біографію його батька Івана. Багато гуляв маєтком та навколишніми місцями. Часто бував біля карстових озер, яких в ті часи налічувалось 5 (після радянської меліорації лише 2).
Відвідував і скелі, що знаходяться неподалік. Скелі невеликого розміру, лише декілька десятків метрів гострого каміння вкритого сосновим та березовим лісом. Дослідник творчості Івана Франка Роман Горак стверджує, що саме тут митець написав поетичну збірку «Зів’яле листя». Цей твір написаний після розлучення поета з Ольгою Розшкевич, а тому тут багато фраз, віршів пов’язаних з нещасливим коханням, розлукою та трагічними думками про самогубство.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них проблискує мені.
Що цікаво, так це те, що скелі – це не лише каміння. Одна з скель називається Бузкова, бо в ХІХ ст. поміщик наказав придбати і привезти з Відня різні сорти бузку. Дерева прижилися і тепер навколо скелі весною цвітуть рожевим, фіолетовим, білим та вишневим кольором. А тому це видовище, яке варто побачити всім, хто милується весняним цвітом.
Стежка до скель
Франкові скелі – це геолого-ботанічна пам’ятка з ущелинами та стовпами, яка утворилася за тисячі роки внаслідок вивітрювання та дій води. Скелі знаходяться за 800 метрів від колишнього маєтку Федоровича, де зараз знаходиться однойменний музей. З метою показати людям цю пам’ятку мешканці села Вікно, приватні підприємці знайшли 2 тижні часу та кошти й розчистили від ялівцю стежку до цієї пам’ятки. А отже тепер кожен бажаючий має можливість помилуватися краєвидами, які в свій час споглядав Іван Франко. Стежка до скель стала частиною туристичного маршруту, який матимуть змогу долати відвідувачі музею Федоровича. Час проходження 5-10 хв.
Отже, поки кордони закриті є чудова можливість краще вивчити пам’ятки рідного краю. Поїдемо?
